«Джеймс Вебб» виявив кандидата в найдавніші чорні діри

    501

    Кожен новий науковий інструмент забезпечує безперервний потік дивовижної інформації, але лише деякі з них здатні кардинально змінити наші знання про світ, у якому ми живемо. Таким унікальним інструментом стала інфрачервона космічна обсерваторія ім. Джеймса Вебба. Тільки з її допомогою вдалося заглянути ще далі в глибини Всесвіту, де багато що тільки народжувалося.

    Однією із загадок світобудови для вчених залишається зародження та еволюція чорних дір. Положення з ними посилює те, що вони не виявляються безпосередньо, оскільки з чорних дір не може вирватися електромагнітне випромінювання. Спостерігати такі об’єкти можна лише побічно, наприклад, за цілим спектром активності у внутрішній області акреційного диска, де речовина починає швидко падати на чорну діру.

    Одне зі спостережень «Вебба» у ближньому та середньому інфрачервоному діапазоні показало присутність схожої активності в частотному спектрі, що виходить від галактики GN-z11, світло якої обсерваторія спостерігала на етапі через 440 млн років після Великого вибуху. Згідно з проведеним вченими моделюванням, сигнал міг породжуватися надмасивною дірою приблизно в 1,6 млн сонячних мас. Це дуже великий об’єкт на той час. Сучасні теорії еволюції чорних дір важко пояснити появу такого об’єкта в зазначений час.

    Очевидно, що для зародження та подальшого розвитку чорної діри до подібних розмірів необхідно було поєднання низки умов. Наприклад, для колапсу хмари «первинної» матерії невдовзі після Великого вибуху в первинну чорну діру вимагався достатній обсяг важких елементів у ній, наявність поряд джерела ультрафіолетового випромінювання для підігріву та інших умов. Потім новонароджена чорна діра мала активно живитися навколишньою речовиною, щоб швидко вирости до зазначених розмірів.

    Якщо знайдений кандидат у найдавніші чорні діри дійсно виявиться тим, про що думають вчені, це дозволить задати або розширити рамки для виведення нових моделей еволюції даних об’єктів. Наразі стаття про відкриття залишається на сайті препринтів arХiv.org і ще не пройшла рецензування для друку в одному з провідних наукових журналів.



    • інші новини