Якби ще пару років тому ви попросили у барі G&T, бармен неспішно поєднав би вам у келиху джин і тонік, максимум запитавши: «Вам лайм чи лимон?». Однак ці часи давно в минулому. У наші дні після замовлення G&T на вас очікує безліч зустрічних питань: який джин, який тонік, у якій пропорції, який лід, лайм, лимон, огірок, чебрець тощо. Тому що у кожній країні досвідчені бармени створюють свою моду на цей напій.
Розповімо про три країни та їхні традиції подачі легендарного коктейлю. Можливо, ви вирішите їх повторити — тоді достатньо купити джин та інші складові.
Великобританія
Найпростіший спосіб сервірування цього лонга можна зустріти, як не дивно, в Англії. Країна, де джин-тонік вважається національним надбанням, дотримується виключно класичної подачі, більше уваги приділяючи якості складників.
У цій країні вже ніхто не п’є Bombay Sapphire із Schweppes. Щоб не вдарити в бруд обличчям, треба продумувати індивідуальні поєднання:
- Bombay Sapphire із солодкуватим Fever Tree Tonic;
- ароматний джин Monkey 47 з делікатним тоніком 1724 року;
- потужний Ginbery’s з яскравим Fentimans.
А ось акомпанемент завжди залишається стандартним — лайм, лимон чи огірок. Всі ці та багато інших джинів з Великобританії можна замовити на сайті інтернет-магазину maudau.com.ua.
Іспанія
В Іспанії зараз справжній бум джину. Навіть найгірший бар на околиці села може запропонувати вам вибір щонайменше з десяти джинів і п’яти-шести тоніків.
Проте найцікавіше сам спосіб подачі. Якщо ви були на Піренейському півострові протягом останніх п’яти років і замовляли в барі джин-тонік, вам, ймовірно, був вручений келих розміром з голову, до верхів наповнений льодом. Ця мода розпочалася сім-вісім років тому у відомих мішленівських ресторанах El Bulli та Arzak, де шеф-кухарі пили джин-тонік із величезних бордоських келихів із великою кількістю льоду.
На диво, в цьому величезному келиху подають лише 50 мл джину, решта — тонік і лід. Щоб підкреслити тон ялівцю, що вислизає, бармени відтіняють його паличкою кориці або розмарину. Останнім часом додають виноград.
Німеччина
У Німеччині пиво, звичайно, ніколи не віддасть лаври першості, але в Берліні, Гамбурзі та Франкфурті джин набирає популярності. Відкриваються навіть бари, що спеціалізуються виключно на цьому алкоголі. Вони роблять власні домашні джини, настоюючи їх на жасмині, лаванді чи троянді. Такі експерименти необхідні, бо не всім німцям до смаку терпкість ялівцю. Розуміючи цю особливість, бармен Jörg Meyer із Гамбурга вигадав власну варіацію джин-тоніка. Він почав сервірувати напій у низькому роксі з лимонним соком, цукровим сиропом та великою кількістю ароматного базиліку та свіжого огірка. Зараз, приходячи до бару, німці просто кажуть «Meyer-gin».
Звичайно, це лише мала частка традицій подачі джин-тоніка у різних країнах. Сьогодні цей коктейль переживає справжнє відродження у світі.
