Чайка-менеджмент — термін, який уперше з’явився в англомовній книзі про управління. Її автори — Кеннет Бланшар, Патриція та Дреа Зігармі. У ній автори описують різні стилі взаємодії з підлеглими. Згадується там і Seagull Manager, або начальник-чайка. Він прилітає, метушиться, кричить, гадить і зникає. А співробітники струшують пташиний послід і не дуже розуміють, чого хотів бос. Розповідаємо, як не постраждати від дій крикливої чайки.
Як діє чайка-менеджер
Якщо ви спостерігали за шумними птахами, то легко зможете назвати всі особливості його поведінки.
З’являється лише тоді, коли виникне проблема. Якщо команда працює спокійно й справляється з усіма завданнями, начальника-чайки не видно. Однак якщо щось піде не так, він одразу прилетить, щоб покерувати.
Не намагається ретельно розібратися в питанні. А може, і нездатний. У всякому разі, його гучні зауваження рідко бувають справді корисними.
Поводиться некоректно. Кричить або розмовляє на підвищених тонах. Може замість обговорення проблеми перейти на особистості й виговорювати підлеглим за те, що вони не схожі на ідеальних у його розумінні працівників.
Приймає необдумані рішення. І вимагає їх негайного виконання. Оскільки його аналіз ситуації занадто поверхневий, він рідко розуміє реальну причину неприємностей. Якщо вказівка виявляється ефективною, то це радше результат випадкового влучання в ціль, а не грамотного менеджменту. Часто розпорядження такого начальника виявляються надто абстрактними, з серії: «Вимагаю зробити так, щоб усе було добре, і негайно!» Конкретні команди зазвичай стосуються дрібних деталей роботи. Тому вони рідко серйозно змінюють ситуацію.
Загрожує підлеглим неприємностями. В описі похмурого майбутнього, яке чекає на нерозторопних працівників, у менеджера-чайки мало рівних. Він може нагадати про минулі помилки співробітників, придумати покарання для всіх, причетних до поточної ситуації, і пригрозити карами в майбутньому. Він не боїться давати волю гніву.
Швидко зникає. Обрушивши на підлеглих хвилю люті, начальник швидко ретирується, залишаючи їм самим вирішувати проблеми. А от похвалити співробітників, якщо все закінчиться добре, може й забути.
У підсумку в команді, якою керує чайка-менеджер, може панувати хаос і байдужість. У співробітників часто падає мотивація. Адже жодних позитивних цілей він перед підлеглими не ставить, а страх покарання — ненадійне паливо для ефективної роботи.
Як не страждати від чайка-менеджменту
Радикальний спосіб — звільнитися й пошукати компанію, у якій нормою є дружня та шаноблива атмосфера. Але якщо такої опції немає, а працювати якось треба, то потрібно спробувати змінити ситуацію. Ось кілька кроків, які можуть у цьому допомогти.
Попросити змінити тон. При цьому варто розмовляти ввічливо й не відповідати хамством на хамство. Інакше конфлікт стане ще гострішим. Для початку цілком підійдуть фрази: «Давайте обговоримо ситуацію спокійно». Або: «Ми розуміємо вашу тривогу — нам самим невесело. Послухайте, будь ласка, що ми пропонуємо».
Перестати боятися. Визначте, де та межа, яку ви не дозволите перейти жодному босу. Наприклад, ви вирішили, що не потерпите зневажливих коментарів про свою зовнішність. Якщо чайка-менеджер перейде цю межу, варто чітко, спокійно й упевнено сказати, що його поведінка є неприпустимою. Якщо знадобиться — навіть підвищити голос, щоб він вас почув. Іноді такого твердого твердження буває достатньо. Але не варто також піддаватися гніву. Ваш спокій може стати холодним душем для чайки-начальника, а сильні емоції подекуди лише розпалюють пожежу.
Перемикати увагу начальника на невеликі деталі. Наприклад, запитати, що він думає про якесь незначне питання. Допустімо, хто саме зі співробітників, на його думку, має зателефонувати клієнту, який відмовився від великого контракту. Або кому конкретно він доручить оформити заявку на ремонт зламаного обладнання. Нехай чайка-бос вирішить дрібні питання та переконається у власній компетентності. Коли він піде, атмосфера нервозності зникне, і можна буде спокійно працювати далі.
Конкретизувати завдання. Найпоширеніша проблема чайок — абстрактні претензії на кшталт: «Зробіть добре, а погано — не робіть». Пам’ятайте, що правильне формулювання завдання — це відповідальність керівника, а не підлеглого. Ви маєте право запитувати про деталі доти, доки вони не стануть зрозумілими. Можна так і сказати: «Будь ласка, розкажіть мені докладно, що саме потрібно, і я одразу візьму це в роботу». Домовленості краще фіксувати письмово, щоб не дати чайці шансу наступного разу звинуватити вас у нерозумінні.
Ставитися до його виступів із гумором. Ні, не варто висміювати його в обличчя або розповідати про нього непристойні анекдоти за спиною. Але можна згадати, як школярі іноді ставляться до вчителів, які теж часом зривуються на крик. Учні спокійно слухають їхні обурені репліки й не вступають у суперечку. А потім можуть посміятися, передражнити викладача, але швидко забувають про те, що сталося. Можна ставитися до чайка-менеджера приблизно так само.
Але ці заходи можуть не допомогти, якщо поведінка вашого начальника заважає працювати всій команді. Тут можуть знадобитися серйозніші дії. Наприклад, поговорити з вищим керівництвом про атмосферу в колективі. Можливо, він допоможе впоратися з ситуацією.
Що робити, якщо чайка-менеджер — це ви
Бувають ситуації, у яких кожен може поводитися як чайка — метушитися й шуміти. Важливо, щоб подібний спосіб реагування на неприємності ви не використовували занадто часто. Ось як не закріпити цю не надто ефективну звичку.
Розібратися, чому ви занурюєтесь у стрес. Зазвичай людина переходить на крик, коли не може виправити ситуацію інакше. Як правило, це відбувається в стані стресу. Тому варто розібратися, що саме в тому, що відбувається, змушує вас нервувати. Наприклад, вам здається, що колеги сумніваються у вашій компетентності. Або ви очікуєте скептичного ставлення до себе через велику різницю у віці між вами та основною частиною команди. Можливо, подібні проблеми варто обговорити з психологом.
Брати паузу, коли починаєте нервувати. Головне — не переходити на крик одразу ж, щойно ви отримали можливість висловитися. Можете спочатку порахувати до 20 і при цьому намагатися глибоко дихати, а потім уже говорити. Якщо не виходить, можливо, вам допоможе фраза: «Мені треба подумати. Повернуся з рішенням через 15 хвилин». Після неї варто піти й трохи побути на самоті. За цей час ви можете заспокоїтися й вирішити, що сказати колегам.
Дізнатися більше про ваших підлеглих. Варто ставитися до вашої команди не як до противників, яких щодня потрібно перемагати. Закони джунглів давно в минулому, і лідеру зовсім не обов’язково постійно вигравати дуелі в усіх, хто хоче кинути йому виклик. Водночас люди — це не персонажі онлайн-гри, у яких немає індивідуальності. Їх не вийде рухати полем одним рухом мишки. Щоб взаємодіяти з колегами продуктивно, варто більше дізнатися про їхні характери, робочі звички, професійні плюси та мінуси. Тоді вам буде простіше ухвалювати виважені рішення.
Важливо пам’ятати, що будь-який робочий конфлікт можна вирішити, якщо обидві сторони готові слухати одна одну.
