Чимало батьків стурбовані тим, що їхні діти багато часу проводять наодинці з гаджетами. Самі по собі комп’ютерні розваги, з точки зору психологів, педагогів і педіатрів не несуть потенційної загрози та не мають негативного впливу на психіку. Все залежить від того скільки часу дитина проводить за подібним заняттям, а також від його змісту та відповідності віковому рівню.
Важливо запропонувати хлопчикам та дівчаткам гідну альтернативу – спілкування з друзями та батьками, відвідування секцій і гуртків, тематична спрямованість яких їм цікава, активний відпочинок на природі. Театральні вистави, музеї, виставки, атракціони, велопрогулянки, зоопарк, цирк, веселі свята за участю аніматорів дозволяють продемонструвати дитині, як багато цікавого нас оточує. Також з гаджетами успішно конкурують настільні ігри. В інтернет-магазині Панама ви можете купити захопливі варіанти для дітей різного віку, в тому числі популярні іграшки Pop it https://panama.ua/categorys/486834/.
Дорослим необхідно контролювати час використання гаджета. У цьому випадку немає єдиних норм, але є певні рекомендації, які періодично переглядаються та певною мірою залежать від ступеня захисту від негативних факторів. Цей показник постійно збільшується, адже виробники прагнуть максимально вдосконалити пропоновані варіанти. Так діти дошкільного віку (5-6 років) тепер можуть приділити гаджету 60-75 хвилин на день, а молодші школярі (7-9 років) – 1,5 години. У 90-ті роки відповідні, рекомендовані норми були меншими – 20-30 хвилин і максимум годину на день.
Основні ознаки залежності
Перші негативні наслідки, які викликані порушенням наведених обмежень, помітити досить легко. Зменшується фізична активність, з’являється сухість слизової оболонки очей, дитина починає скаржитись на головні болі, при тривалій, активній роботі з мишею може німіти кисть.
Самим тривожним сигналом є поява залежності. Виділимо три її основні симптоми:
- Нездатність контролювати тимчасові рамки. Захоплення стає занадто нав’язливим і тепер є основним способом проведенням дозвілля. Дитина втрачає контроль над собою й замість передбачуваної години проводить біля екрана гаджета всю ніч. Але не відчуває втоми, максимально активна та зібрана. Та, як тільки розвага припиняється, виникає дискомфорт, відчувається втоми. Емоційний фон може бути різним – від апатії до роздратування та навіть агресії.
- Порушення соціальної адаптації. Діти перестають цікавитися традиційними, звичними іграми, не бажають витрачати час на прогулянки, відмовляються виконувати домашні справи, допомагати батькам, втрачають інтерес до навчання, неохоче спілкуються.
- Зміна пріоритетів. Зазвичай це спостерігається у підлітковому віці й виражається у прагненні вести власний тематичний блог, транслювати свої ігри в Інтернеті та заробляти на цьому. Коли таке бажання стає основною метою та важливим пріоритетом, який витісняє все інше, можна говорити про сильну залежність. Підліток вже не може відкласти в сторону девайс і відмовитись на тривалий час від віртуальної реальності.У таких випадках батькам складно впоратись самостійно, тому потрібна консультація психотерапевта. Якщо ви бачите, що дитина занадто заглибилась у віртуальний світ необхідно вживати термінових заходів.
Граємо разом
Навіть на першому етапі знайомства зі смартфоном або комп’ютером важливо виділити час, коли вся родина буде обходитися без електронних пристроїв. Якщо батьки проводять свої вихідні перед екраном гаджета, не варто розраховувати на те, що діти будуть поводитися по-іншому.
Настільні ігри відкривають нові можливості для розвитку дитини. Кожен учасник набуває необхідні навички спілкування, вчиться взаємодіяти з іншими гравцями у рамках встановлених правил, а також створюються особливі умови для розвитку логічного мислення та особистісного становлення. Настільна розвага дозволить виявити певні нахили й риси характеру:
- індивідуаліст або командний гравець;
- здатність домовлятися в різних обставинах;
- лідерські якості, цілеспрямованість, прагнення до перемоги;
- вміння швидко приймати рішення, відстоювати свої позиції, стійко переносити поразки.
Можна підібрати варіант, що сприятиме розвитку дитини в різних, часто досить вузьких напрямках. Найменшим пропонуємо набори карток. Спочатку малюк просто розглядає зображення, потім знайомиться з різними кольорами, знаходить однакові картинки. Таке заняття тренує пам’ять, уважність, зорове сприйняття.
У настільних заняттях для розвитку мови завдання дещо інші. Учасники повинні пояснити значення зазначеного на картці слова за обмежений проміжок часу, який визначається по пісочному годиннику. Є й складніші задачі – описати протягом хвилини те, що зображено на картинці або придумати пов’язане до зазначеного на картці слова. Далі переходимо до настільних ігор різної тематики (пригоди, подорожі, сухопутні й морські баталії, економічні стратегії, будівництво), в яких ігрове поле поєднується з картками та фішками. У них є не тільки чітко сформульовані правила, але і деяка частка випадковості, яка залежить від кількості очок на кубику.
Знайомство з новою настільною грою повинно проходить у доброзичливій обставині. Батьки спокійно й дохідливо пояснюють правила, а потім варто провести пробний тур з підказками. Для початку можна дещо спростити правила та навіть виключити змагальний момент. Після того, як дитина освоїться, надаємо їй повну свободу дій.
