Китайське національне космічне управління висадило на земний супутник апарат, який зможе забрати звідти до двох кілограмів ґрунту і доставити їх на Землю. Раніше ні пілотовані, ні безпілотні місії не доставляли ґрунт із цієї частини Місяця.
Посадковий апарат, названий на честь стародавньої китайської богині Місяця, торкнувся місячної поверхні 2 червня о 1:23 хвилини за київським часом. Його маса на початок посадки становила 3200 кілограмів. Після посадки «Чан’є-6» скористався бурем для забору зразків місцевого ґрунту. Потенційно може бути забрано до двох кілограмів, з них півтора дасть окремий пристрій, що зачерпує, і до 0,5 кілограма — бур. Він, теоретично, здатний працювати на глибину до двох метрів.
Однак на практиці важко передбачити, який саме ґрунт буде у точці висадки. Минулого разу технічно ідентичний «Чан’є-5» на видимому боці Місяця зміг дійти лише одного метра глибини. За попередньою інформацією, цього разу буріння зупинилося на позначці всього 0,7 метра. Глибина буріння на Місяці важлива тому, що верхній шар реголіту там мільйони років піддається впливу сонячного вітру, і тому за складом може помітно відрізнятися від глибших шарів. Наприклад, у районі південного полюса Місяця, як зазначає низка наукових праць, є серйозна вічна мерзлота, але, звичайно, вона лежить на певній глибині. Вивчити її було б дуже важливо навіть для того, щоб зрозуміти, наскільки безпечно висаджуватися на Місяць в зоні південного полюса, куди націлені космічні програми США та Китаю.
Щоправда, саме «Чан’є-6» висадився дуже далеко від південного полюса, на 41,64 градуса південної широти та 153,99 градуса західної довготи. У цьому районі вічна мерзлота у ґрунті практично виключена. З цієї ж причини некоректними є твердження деяких ЗМІ про те, що ця висадка дозволяє якось розвідати умови в районі майбутньої місячної бази біля південного полюса. Насправді умови середніх широт і полюси непорівнянні. Теоретично на Місяці водяний лід може бути не тільки біля полюсів, але далеко від них він залягатиме на значній глибині, недосяжній для нерухомого апарату з буром.
«Чан’є-6» має злетіти з поверхні Місяця 4 червня 2024 року. У час, що залишається, він задіє додаткове наукове навантаження. Найцікавіші його частини – шведський DORN (пошук радону) та італійський NILS (пошук відбитих місячною поверхнею негативно заряджених іонів). Крім цього, «Чан’є-6» має міні-місяцехід, який спробує знайти сліди води в реголіті за допомогою інфрачервоної спектрометрії. Частина посадкового апарату, що має злетіти, набагато легша від тої, що сіла на Місяць, всього 700 кілограмів. На орбіті вона зістикується з транспортним вантажним кораблем, що чекає на неї. Той доставить капсулу з ґрунтом на Землю, орієнтовно це станеться 25 червня.
У 2020 році Naked Science вже констатував початок нових місячних перегонів. На даному етапі серйозні шанси в них є тільки у США: КНР хоч і заявила про намір висадити людей на Місяці до 2030 року, не має великих шансів зробити це до SpaceX, чий Starship має доставити туди астронавтів NASA вже у найближчі кілька років.
