“Невизначеність” – це найкращий опис життя кожного українця з 2022 року. Ми не знаємо, що буде завтра, не можемо планувати далеке майбутнє і, здається, що життя поставило нас на паузу. Але, як не парадоксально, життя-таки продовжується. І наша з вами задача – навчитися керувати власними емоціями та постаратися жити у відчутті внутрішнього балансу, наскільки це зараз можливо.
Що таке емоційна стійкість
Емоційна стійкість про яку так багато говорять і пишуть – це не відсутність стресу (адже така опція недоступна у сучасних реаліях) – а радше здатність до відновлення після стресу.
На іншому щаблі вагів від емоційної стійкості лежить дистрес – хронічний стрес, який не знижується. Багато хто з нас знайомий із дистресом з 2014 року і абсолютно кожен – з початку повномасштабного вторгнення. Давайте розбиратися, що робити, аби полегшити симптоми дистресу та допомогти своїй нервовій системі.
Коли ми налякані або стривожені, виникає когнітивний туман – відчуття, наче думки розбігаються і ухвалити будь-яке рішення стає неможливо. Це наслідок роботи нашої префронтальної кори мозку. Цей стан апатії та розгубленості підсилює ефект звикання до високого рівня кортизолу – гормону стресу. Ну і наступною сходинкою до розхитування нервової системи стає вигорання – стан, коли бажання і ресурси відсутні, а життя наповнене присмаком втоми і розчарування.
То як справлятися?
Головною хорошою новиною є те, що мозок здатний вчитися спокою та врівноваженості навіть в умовах хаосу. І, як не дивно, всім знайомі інструменти по типу “позитивного” мислення тут не працюють. Вчені довели, що токсичний позитив також дуже сильно виснажує нервову систему.
Отже, що можна почати робити вже сьогодні, аби підсилити власну емоційну стійкість?
1. Стратегія маленьких кроків
Наш мозок дуже тривожиться тоді, коли він втрачає контроль. А саме відсутність будь-якого контролю і є ключовою ознакою невизначеності. Людина наче перетворюється на субʼєкт, над яким чиниться це життя, а не на обʼєкт, який це життя живе.
Найкраще, що можна зробити – ставити перед собою маленькі побутові завдання, які покажуть “я все ще контролюю власне життя”. Так мозок поступово буде розслаблятися, а рівень тривоги – спадати.
2. Робота з горизонтом планування
На жаль, ми не можемо запланувати, що буде через місяць чи пів року. Але нам точно підсилу запланувати завтрашню каву в компанії подруги чи прогулянку у парку з улюбленим песиком.
Змістіть свій горизонт планування із далекого і невідомого майбутнього на найближчі дні, коли все більш-менш передбачувано. Це теж додасть спокою вашій нервовій системі.
3. Достатній сон
Якщо ми не спимо достатньо – організм знаходиться в режимі виживання. А коли наша задача вижити – про який спокій може йти мова? Тому дуже важливо стежити за своєю гігієною сну. Лягати вчасно, відкладати гаджети хоча б за пів години і намагатися не планувати нічого стресового на вечір.
4. Валідація почуттів
Останній за номером, але точно не за важливістю, пункт. Ми все життя придушуємо свої емоції, тому що вони “погані”, “деструктивні”, “неправильні”. Але факт в тому, що поганих емоцій не існує. Будь-яка емоція – це ваша реакцій на ту чи іншу подію. І будь-яка емоція має право на існування.
Вчіться виражати свої емоції. Так, це варто робити екологічно. Але не придушувати свої емоційні пориви, а коригуючи їхній викид, відповідно до ситуації та обставин.
Невизначеність — це нова реальність, але ми маємо інструменти, щоб у ній не просто виживати, а жити. І турбота про ментальне здоровʼя – це не дань моді, а життєва необхідність. Будьте здорові – фізично і ментально.
Підготувала Єлизавета Кулешина, спеціально для ВСВІТІ
