Археологи зробили одразу два великі відкриття в Єгипті. В оазі Дахла в Західній пустелі вони виявили добре збережене місто візантійської епохи IV століття, а неподалік від Александрії розкопали 18 давніх гробниць.
За даними Міністерства туризму і старожитностей Єгипту, знахідка в оазі Дахла допомагає краще зрозуміти повсякденне життя, міський устрій та господарську діяльність часів, коли країна входила до складу Візантійської імперії.
Розкопки показали, що місто мало продумане планування: вулиці, які пролягали з півночі на південь, перетиналися з дорогами зі сходу на захід, утворюючи площі та громадські простори. У центрі поселення височіла базилікальна церква середини IV століття, а на околицях розташовувалися дві сторожові вежі. Також археологи знайшли потужну укріплену споруду з товстими оборонними стінами та численні житлові будинки з приймальними залами і склепінчастими стелями.
Особливий інтерес становить будинок церковного диякона на ім’я Тисос, зведений у другій половині IV століття. Дослідники вважають, що до будівництва головної базиліки він використовувався як домашня церква.
«Ми виявили колекцію приблизно з 200 керамічних черепків, які використовували для письма», — розповів глава департаменту ісламських, коптських та юдейських старожитностей Діаа Захран. За його словами, вони містять записи про торговельні угоди, листування та інші відомості про повсякденне життя мешканців міста.
Під час розкопок також знайшли кухні, хлібні печі, кам’яні жорна, фрагменти кераміки та бронзові монети з портретами візантійських імператорів, латинськими написами і християнською символікою. Крім того, археологи виявили золоті монети часів римського імператора Констанція II, який правив у 337–361 роках.
Окрема експедиція працювала на археологічній пам’ятці Марина-ель-Аламейн приблизно за 100 кілометрів на захід від Александрії. Там знайшли 11 висічених у скелі гробниць завглибшки близько восьми метрів і ще сім наземних вапнякових усипальниць. Загальна кількість виявлених у цьому місці гробниць сягнула 48.
Серед знахідок — амфори, світильники, вівтарі, вапнякові посудини та гранітний саркофаг завдовжки 2,5 метра з людськими останками, які зараз вивчають фахівці. Поруч із ним археологи знайшли фрагменти гіпсової статуї сфінкса.
«До ротів деяких померлих були вкладені чотири золоті пластинки — так звані “золоті язики”, пов’язані з поховальними віруваннями того часу», — повідомила керівниця експедиції Іман Абдель-Халік.
Археологи вважають, що Марина-ель-Аламейн — це давнє греко-римське портове місто Левкаспіс, засноване у II столітті, яке процвітало аж до IV століття.
