Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук анонсував розгляд проєкту правопису за новими стандартами до кінця 2025 року. Попри те, що попередні норми остаточно набрали чинності лише у травні минулого року, законодавці та філологи вважають їх недостатніми. Основна претензія — чинна реформа не вирішила проблему засилля русизмів та бюрократичних кальок у державній мові. Про це пише OBOZ.UA.
За словами голови комітету з гуманітарної політики Микити Потураєва, йдеться не просто про написання слів, а про стандарти державної мови в офіційних документах. Багато законодавчих актів досі написані мовою, що не відповідає структурі української.
Мовознавець Микола Зубков називає попередню реформу “косметичною”. Вона запровадила фемінітиви та змінила написання окремих слів (наприклад, “проєкт”), але залишила російську граматичну логіку. Експерт наводить приклади типових помилок словотворення, що закріпилися в офіційному вжитку:
- “Посвідчення” — це процес, а документ має називатися “посвідка”.
- “Оголошення” — це дія, а результат — “оголоска”.
- “Нотаріус” — калька, правильно говорити “нотар” (за аналогією з лікар, перукар).
Фахівці наполягають на глибших змінах, що базуються на логіці “Харківського правопису” 1928 року (т.зв. “скрипниківка”). Він був розроблений за участі міжнародних фахівців і вважається найбільш органічним для української мови, проте був заборонений радянською владою у 1933 році.
Мета нових стандартів — зробити українську мову в законодавстві чіткою, самобутньою та конкурентоспроможною, а не просто перекладом російських юридичних конструкцій українськими літерами.
