Євразійським країнам, розташованим по широкій дузі від Балкан до Японії нижче 50-ї паралелі північної широти, глобальне потепління не обіцяє нічого хорошого: посухи, пожежі, неврожаї, обміління водойм, пише ФОКУС.
Огляд Групи Світового Банку “Зменшіть тепло. Обличчям до обличчя з новою кліматичною нормою” містить прогноз того, що відбуватиметься на планеті до кінця 21 століття при поступовому підвищенні температури на 4 градуси.
Якщо коротко, то євразійським країнам, розташованим по широкій дузі від Балкан до Японії нижче 50-ї паралелі північної широти, глобальне потепління не обіцяє нічого хорошого: посухи, пожежі, неврожаї, обміління водойм тощо.
Україну окремо огляд не виділяє. Але не будемо забувати, що Київ майже з філігранною точністю потрапляє на 50-у паралель північної широти. На 50’27’00 “, якщо вже зовсім точно.
І не кажіть після цього, що принцип “географія — це доля” більше не працює.
Якщо вже ти засуджений Історією до фронтирного буття, постарайся відповідати. Навіть якщо це пограниччя тепер кліматичне …
Огляд прогнозує, що нижче зазначеної паралелі число тропічних ночей зросте на 50-60 діб. Цей показник почали відстежувати активно з 2018 року.
Він говорить про те, що за кордоном 50-ї паралелі людям доведеться жити в умовах екстремальних температур. Аномально спекотне і посушливе літо триватиме не менше пів року.
Однак, на українському півночі, зокрема в Києві, по ідеї повинно бути відносно комфортно. Та й водних ресурсів тут не так уже й мало — численні озера, Дніпро з притоками.
А ось цікаво, що відбуватиметься нпівденніше? Пам’ятається, колись читав, що за Володимира Мономаха флора і фауна Дикого поля були зовсім іншими. Князь на одному з полювань мало не останнього степового “лева” примудрився прикінчити.
У будь-якому випадку, кліматичні зміни та природні катастрофи тисячоліттями підносили і обвалювали імперії та царства. І дуже самовпевнено з боку сучасного людства, навіть озброєного сучасними технологіями, думати, що в цей раз буде якось по-іншому. “Зменшити тепло” шляхом зниження викидів не факт, що вийде.
А якщо й вийде, то не відразу, і доберуться до щасливого фіналу “не тільки всі”.
Але ось підготуватися, за прикладом біблійного Йосипа, до катаклізмів було б не зайвим. Зрозуміло, що горизонти планування в нас у країні визначаються кредитами МВФ, а метеорологія морально, матеріально і технологічно втомилася не менше за Шулявський міст.
Але природно-кліматичні чинники — це, мабуть, найважливіше, що сьогодні повинні враховувати українські “Форсайти”. А вони на це не зважають.
Тим часом, років через 20-30, якщо не ми, то наші діти й внуки, зіткнуться з абсолютно іншими викликами, ніж окуповані Крим і Донбас.
