Не картайте себе, якщо беретеся за важливі проєкти в останню хвилину. У прокрастинації є й позитивні сторони.
Прокрастинація не має нічого спільного з лінню. Навпаки, відкладаючи деякі завдання, ви отримуєте можливість краще їх обміркувати, оцінити різні підходи до виконання й обговорити ідеї з колегами. У результаті ви виконуєте роботу якісніше й укладаєтеся в строки.
То навіщо боротися з прокрастинацією в ті моменти, коли можна розслабитися й використати її у власних інтересах? Розглянемо п’ять ситуацій, коли відкласти справу на потім — правильне рішення.
1. Коли вам доручили складний проєкт
Ранок понеділка. Вас призначили на проєкт, який потрібно показати клієнту в п’ятницю. Людина, схильна не прокрастинувати, одразу береться до справи й уже до середи має все готово. Але натхнення часто з’являється тоді, коли його найменше очікуєш. Якщо ви працюєте з завданнями так само, то втрачаєте два дні, протягом яких могла б з’явитися цікава ідея.
За словами професора права з Каліфорнійського університету в Берклі Френка Партного, дуже часто найкраще рішення або інноваційна ідея приходить у несподіваний момент: коли ми спимо, миємося в душі або з кимось розмовляємо. Головне — визначити, скільки часу ви можете чекати, щоб усе встигнути, і тягнути до цього моменту.
Користь очікування натхнення підтверджують і дослідження. Американський психолог, професор Уортонської школи бізнесу Адам Ґрант у колонці для New York Times розповів про експеримент, у якому учасників просили вигадувати нові бізнес-ідеї. Перша група почала мозковий штурм одразу, а учасники другої перед початком роботи п’ять хвилин розкладали пасьянс або грали в сапера. Ідеї прокрастинаторів оцінили як більш креативні: вони набрали на 28% більше балів, ніж ідеї тих, хто не відкладав роботу.
Крім того, нерідко клієнт змінює напрям роботи через кілька днів після того, як ви отримали інструкції. Тому перед початком краще трохи почекати, доки у вас не сформується чітке уявлення про те, чого клієнт від вас хоче.
Щоразу, коли ви починаєте діяти занадто рано, а потім концепція змінюється, компанія втрачає гроші, а ви — свій час. Тож спершу добре подумайте, чи справді потрібно братися до роботи просто зараз.
2. Коли ви готуєтеся до презентації або доповіді
Щоб презентація здавалася свіжою, не бійтеся змінювати її в останню хвилину. Тоді зміст доповіді буде актуальним у конкретний момент для конкретної аудиторії. Головне — запам’ятати основні тези та ключові повороти виступу.
Доповідач має розуміти, чого від нього хоче аудиторія, а отже, збирати всі елементи презентації разом саме в останній момент.
Найкраще готувати презентацію в ніч перед виступом, а потім добре виспатися: «переспавши» з ідеєю, ви краще запам’ятаєте важливі моменти й розкладете все по поличках у своїй голові.
3. Коли ви вирішуєте, чи брати кандидата на роботу
Прийом нового працівника — це рішення з довгостроковими наслідками для компанії. Тому до цього завдання не можна підходити поверхово лише для того, щоб швидше викреслити його зі списку справ.
Прокрастинуючи, ви поповнюєте запаси енергії, освіжаєте голову й можете ухвалити більш зважене рішення.
Прийняття рішень, як і інші робочі завдання, потребує сил, а перевантаження зрештою призводить до втоми. Чим більше важливих рішень вам потрібно ухвалити, тим менша ймовірність, що кожне з них буде добре зваженим.
Ваше судження про кандидата буде об’єктивнішим, якщо ви переглянете резюме й нотатки, зроблені під час співбесіди, трохи пізніше. Наприклад, через тиждень, коли будете сповнені енергії.
4. Коли збираєтеся витратити велику суму
Не має значення, плануєте ви придбати квартиру чи просто новий телевізор — в обох випадках є сенс почекати.
Якщо немає потреби ухвалювати рішення про витрати негайно, краще цього не робити. У будь-який момент може з’явитися нова інформація або вигідніша пропозиція. На аналогічну покупку ви можете витратити значно менше. Не робіть емоційних, імпульсивних покупок. Трохи пригальмуйте й добре все обміркуйте.
Що більше часу ви витрачаєте на обдумування, то ефективніше рішення зрештою ухвалюєте. Учасники дослідження, проведеного в Колумбійському університеті, мали вгадувати напрям руху точок на екрані комп’ютера. Навіть мілісекунди додаткового очікування та роздумів підвищували точність відповідей. Наприклад, незначна пауза перед ухваленням рішення підвищувала точність відповідей на 75%.
5. Коли листи накопичуються в електронній пошті
Щоразу, відволікаючись на кілька хвилин, щоб прочитати листа, ви втрачаєте робочий настрій і стаєте менш продуктивними. Звісно, не завжди можна ігнорувати потік робочих повідомлень. Але принаймні ви можете не звертати на них уваги доти, доки не розберетеся з іншими, важливішими справами.
Найкраща стратегія — переглядати імена відправників. Так ви точно не пропустите нічого важливого від керівництва. Усі інші листи залишайте непрочитаними й розбирайтеся з ними за 45 хвилин до закінчення робочого дня. Багато питань у вхідних можуть бути вирішені й без вашої участі, а ви, своєю чергою, зможете присвятити цей час важливішим речам.
Крім того, прокрастинація допоможе вам реагувати на листи менш емоційно. Відповідаючи одразу, ви легко можете піддатися негативним емоціям — гніву чи хвилюванню — і написати те, про що згодом пошкодуєте. Тому краще давайте собі час, щоб «переварити» нову інформацію. Кілька додаткових годин, а іноді навіть днів, допоможуть скласти більш аргументовану й зважену відповідь.
Чим рідше ви перевіряєте пошту протягом дня, тим комфортніше почуваєтеся психологічно. Вчені з Університету Британської Колумбії з’ясували, що, перевіряючи електронну пошту рідше, люди позбуваються стресу й стають продуктивнішими.
