Казка Тіма Бертона, фантазія Вуді Аллена та неспішні роботи Віма Вендерса.
Зима — це пора, коли особливо хочеться затишку, тепла й емоційного перепочинку. Довгі вечори, гарячі напої, плед і хороший фільм здатні створити той самий настрій, якого іноді так бракує у холодну пору року.
У цій добірці зібрані стрічки, після яких залишається світле відчуття спокою, надії та внутрішнього тепла. Це історії про любов, дружбу, пошук себе, прості радощі життя й силу людських почуттів — саме те, що потрібно для зимових вечорів.
1. «До сходу сонця» (Before Sunrise, 1995)
Американець Джессі та француженка Селін їдуть одним потягом. Вони спонтанно заводять розмову про книжки та наважуються на дивовижну пригоду: пара виходить у Відні й гуляє містом до самого ранку. Чим це закінчиться — швидкоплинним романом, дружбою чи чимось більшим — невідомо.
Увесь основний зміст фільму можна передати одним абзацом: герої просто гуляють вулицями та розмовляють, без серйозних конфліктів і проблем. Але за одну ніч чарівна пара встигає зблизитися, а водночас і обговорити безліч тем. Для тих, кому цікава подальша історія стосунків Джессі та Селін, є два продовження — «Перед заходом сонця» та «Перед північчю». Між сюжетами цих картин проміжок у дев’ять років. І їх справді знімали з різницею у дев’ять років із тими самими акторами.
2. «Аліса в містах» (Alice in den Städten, 1973)
Фотограф Філіп Вінтер планує повернутися зі США до Німеччини. Через затримку рейсів в аеропорту він знайомиться з Лізою та її донькою Алісою, які також не можуть вилетіти. Але вранці жінка зникає, і Філіп вирушає з дівчинкою до Європи на пошуки її родичів. Спілкування з Алісою змінить погляд дорослого чоловіка на життя.
Співець самотності та доріг Вім Вендерс полюбився глядачам за неспішні медитативні фільми. У його сюжетах часто не так уже й багато дії, зате завжди приголомшлива атмосфера, що налаштовує на роздуми. «Аліса в містах» показує, як дитина може навчити дорослого помічати цікаві миті життя та просто дивитися на світ відкритіше й неупереджено. А тим, хто вже бачив цей фільм, можна порадити дуже схожу роботу «Камон камон» Майка Міллса.
3. «Минулі життя» (Past Lives, 2023)
Корейські школярі На Йон та Хе Сон подружилися ще в дитинстві й навіть закохалися одне в одного. Але потім дівчинка разом із родиною емігрувала до Канади. Через роки героїня, вже під іменем Нора, стала письменницею. А потім старі друзі знаходять одне одного в соцмережах, але не наважуються стати ближчими. До їхньої зустрічі мине ще 10 років.
Зараз Селін Сон більше відома за суперечливою «Матеріалісткою». Але її режисерський дебют «Минулі життя» набагато тонше розповідає про кохання та дружбу. Фільм показує, що не варто забувати юнацькі переживання й уникати їх. Але водночас перше кохання, звісно, краще залишити спогадом. А ще стрічка з доброю іронією обігрує стереотипи про «злого чоловіка» та інші кліше любовних трикутників.
4. «Велика риба» (Big Fish, 2003)
Едвард Блум любив розповідати дітям історії зі свого життя. От тільки звучали вони радше як казки: у сюжетах фігурували то велетні, то незвичайні циркачі, то поселення, де всі ходять босоніж. Тепер Едвард постарів і серйозно хворий. Його син Вілл приїжджає до батька разом із вагітною дружиною. Але чоловік давно вже не вірить у старі байки.
Тіма Бертона зазвичай вважають майстром готичних і похмурих історій. Але у його фільмографії є й добра сюрреалістична казка. «Велика риба» присвячена мріям і любові до життя. А ще тому, що в кожній історії є місце фантазії, і іноді корисно прикрасити реальність, аби всім було цікавіше.
5. «Ідеальні дні» (Perfect Days, 2023)
Хіраяма працює у Токіо прибиральником громадських туалетів. Його життя підкорене чіткому графіку: вранці чоловік поливає квіти, бере каву в одному й тому ж автоматі, обідає в одному й тому ж місці. Але Хіраяма любить свою роботу та виконує її сумлінно. Однак упорядкованість час від часу порушують несподівані гості.
Вім Вендерс зняв дивовижно теплий фільм про людину, яка бачить радість у дрібницях. У світі вічно заклопотаних і зайнятих людей режисер показує людину, яка радіє тому, що має, й уміє насолоджуватися миттю. Можна бути щасливим, просто спостерігаючи за грою світла в листі, слухаючи музику в машині або читаючи нову книжку. Недарма Хіраяма каже: «Потім — це потім. Зараз — це зараз».
6. «Опівночі в Парижі» (Midnight in Paris, 2011)
Сценарист Гіл Пендер прилітає зі своєю нареченою до Парижа. Дівчина воліє провести час зі старим другом, тож герой увечері вирушає на прогулянку наодинці. Неочікувано він потрапляє у 1920-ті роки та знайомиться з творчою інтелігенцією тієї епохи. Гіл спілкується з Ернестом Гемінґвеєм, Сальвадором Далі, Луїсом Бунюелем. Поступово він починає думати, що органічніше почувається в іншому часі.
Вуді Аллен чудово вміє створювати спокійні історії, наповнені гумором і меланхолією. А «Опівночі в Парижі» ще й стане віддушиною для тих людей, хто регулярно мріє опинитися в іншій епосі, поспілкуватися з улюбленими письменниками та зануритися в атмосферу богемного Парижа початку XX століття.
7. «Почати знову» (Begin Again, 2013)
Ден Малліган колись був успішним продюсером, але тепер його кар’єра занепадає. Останній шанс — розкрутити молоду співачку Ґретту. Разом вони вирішують записати їй альбом у незвичних умовах: просто на вулицях і дахах міста.
Головний плюс цього легкого фільму Джона Карні в тому, що він не йде в романтику — спілкування героїв побудоване лише на дружбі й творчій співпраці. А крім того, це чудова історія про любов до музики, подана з гумором.
8. «Крок у доросле життя» (Cha Cha Real Smooth, 2022)
Ендрю 22 роки, після повернення з коледжу він шукає підробіток. Неочікувано герой відкриває в собі талант ведення вечірок на честь бар-міцви. На одному з таких заходів юнак знайомиться з чарівною Доміно та її донькою, яка має розлад аутистичного спектра. Ендрю знаходить спільну мову з дівчинкою й поступово зближується з її матір’ю.
Купер Рафф зняв фільм, у якому майже немає негативу. Мало того, тут навіть немає як такого любовного роману між героями, і дівчину не доводиться рятувати від злого чоловіка. Навіть донька з розладом не страждає, а дає Ендрю корисні поради. «Крок у доросле життя» — просто спокійний фільм про те, що кожній людині потрібне розуміння.
9. «Шоколад» (Chocolat, 2000)
Мати-одиначка Вієнн разом із донькою переїжджає до тихого французького містечка. Там вона орендує порожній магазин і відкриває в ньому невелику кондитерську. Багато мешканців одразу закохуються в приголомшливий смак солодощів, тим паче що Вієнн намагається допомогти знайомим. Однак не всім до вподоби нова мешканка, адже вона відмовляється дотримуватися усталених порядків.
Фільм за однойменним романом Джоан Гарріс тішить не лише милими Жюльєт Бінош і Джонні Деппом у головних ролях. Стрічка ще й поєднує вміння отримувати задоволення від життя з тягою людей до солодкого — така приємна й точна паралель.
10. «Лакрична піца» (Licorice Pizza, 2021)
Підліток Гері Валентайн із юних років вигадує різні схеми, щоб заробити й прославитися. Він закохується в дівчину Алану, яка старша за нього, і разом герої починають шлях у світле майбутнє. Вони намагаються пробитися в кіно, а заодно продають матраци.
У «Лакричній піці» автор «Нафти» та «Магнолії» Пол Томас Андерсон без сорому занурюється в ностальгію за юністю. Він показує дорослішання головного героя, а паралельно розкриває, що навколишні дорослі й самі не дуже розуміють, як потрібно жити.
