Збройні сили України рухаються до зміни філософії оборони на передньому краї. Генштаб розглядає створення мережі роботизованих опорних пунктів. Головна мета цієї ініціативи — прибрати людей з-під прямого вогню, замінивши їх дистанційно керованими кулеметними турелями та бойовими модулями.
Ідея полягає не у створенні повністю автономних фортець без людей, а у винесенні вогневих засобів уперед. Оператор перебуває у захищеному бункері або на віддаленій позиції, керуючи зброєю через пульт. Сама ж турель стоїть в окопі під обстрілами.
Це дозволяє вести вогонь, не наражаючи стрільця на небезпеку снайперського вогню чи уламків. Однак людський фактор залишається: такі опорні пункти потребують логістики. Бійцям все одно доведеться періодично навідуватися на позицію для перезаряджання зброї, технічного обслуговування модулів та заправки генераторів, що живлять систему.
Фундамент для реалізації цього плану вже закладено. Ще у 2023 році Міноборони офіційно допустило до експлуатації модуль «ШаБля». Це автоматична турель, яку можна ставити як на бронетехніку, так і стаціонарно на ґрунт. У 2024 році держава почала серійні закупівлі таких систем, зокрема моделей «ШаБля» та Wolly.
Концепція вже пройшла перевірку боєм. Військові наводять приклад роботи наземного комплексу Droid TW 12.7 (платформа з великокаліберним кулеметом). Цей робот фактично замінив піхотний підрозділ на одній із позицій.
Протягом півтора місяця дрон утримував важливе перехрестя, відбиваючи спроби прориву ворога. Робот щодня виходив на чергування, відстрілював боєкомплект і повертався в тил для обслуговування. Це доводить, що роботизовані системи здатні не просто підтримувати вогнем, а й повноцінно виконувати завдання з оборони території.
