Свято Петра і Павла: як його святкують в Україні, традиції, прикмети

0
738

День Святих апостолів Петра і Павла відзначають 12 липня. Якими традиціями вшановують свято і що у цей день може напрогнозувати погода читайте далі.
Свято вже століттями поєднує у собі релігійне та язичницьке начала. Ця пора знаменує початок жнив і курс на осінь, дата, що її в календарі позначено червоним, означає не лише закінчення кількатижневого посту, а й є чудовою нагодою порозкошувати пастухам. Ну а якщо свято припадає на середу, то, за віруваннями гуцулів, варто очікувати хорошого року.

Релігійні корені

Православна церква дала святим Петрові і Павлу звання первоверховних. Щира та сильна віра в Бога привела рибалку із Вифсаїду та вихідця з Тарсу до християнства. Петро, чиє ім’я із давньогрецької означає “скеля”, справді був незламним у своїх переконаннях. Учень Христа бачив його Преображення, першим під час шляху Ісуса на Голгофу визнав, що той є Божим Сином, а під час арешту Спасителя насмілився вихопити меч і відсікти вухо одному зі служників первосвященика. Але тричі, коли люди запитували, із ким він прийшов до будинку патріарха, Петро відрікався і не хотів визнавати, що із Христом. Однак гріх цей апостолові пробачили, а згодом він очолив першохристиянську громаду.

Віру Ісусову світом поширював і Павло, який до зустрічі зі Спасителем гонив християн. Його слово чули іудеї та язичники, раби та вільні, які населяли Палестину, Малу Азію, Середземноморські острови.

До Господа двоє проповідників відійшли в один день: Петра розіп’яли верх ногами, а Павлові відтяли голову. Таку кару вони понесли за те, що ревно служили Всевишньому. Тому, мабуть, люди з особливою повагою вшановують Христових учнів. Не лише моляться до них, просячи заступництва. У багатьох селах досі до цього свята білять хати, оздоблюють рушниками стіни, прибирають на подвір’ях, а на саме 12 липня чатують сонце, видивляються у снах коханого та заплітають коси берізкам.

Традиції на свято Петра-Павла в Україні

Як ми вже згадували, день обох апостолів, що припадає на екватор літа, є сплавом християнського віровчення та народних традицій. Наприклад, щасливчиком вважали того, кому вдалося побачити, як усіма барвами грає на світанку сонце. Після такого початку дня, здебільшого, дівчата, завивали берізку. До дерева, що його шанують і на Трійцю, йшли із піснями, брали три гілки та заплітали у косу, яку завивали або червоною стрічкою, або міцною травою. Через три дні юнки навідувалися, аби побачити, що віщує їм плетиво. Якщо воно не розпустилось, то бажання, яке вони загадали напередодні, збудеться.

Однак це не єдине ворожіння, за яким свою долю могли пророкувати дівчата. Вони ще й хотіли знати, яким буде їхній майбутній чоловік. Для цього не лінувалися зібрати 12 трав із 12 полів, покласти їх під подушку та промовити: “Дванадцять трав із різних полів, дванадцять юнаків! Хто суджений-ряджений, мені покажися і на мене подивися!”.

Якщо ж у цей день пара хотіла влаштувати весілля, то це їм робити не радили, вважали поганим знаком.

Що ж до любителів попрацювати, то в поле їм також не варто було виходити. Кажуть, що саме 12 липня колосся набирає своєї сили та наповнюється, тому потривожити його було рівноцінним позбавити себе щедрого урожаю пшеничних, ячмінних, вівсяних…Проте господині, яким у цей день таки кортіло до чогось взятися, могли гуртом «заполіскувати дійниці», тобто годувати корів травами із жовтим цвітом, мовляв, щоби таким було і молоко. Цей обряд, здебільшого, прижився на Сході країни.

Натомість на Бойківщині у цей день, так би мовити, розкошували пастухи. Аби поїсти молочного, вони будували “петрівник” – невелику землянку чи загорожу, яку прикрашали зеленню, і там же розкладали наїдки. Серед страв була і мандрика (кулінарний виріб з сиру та тіста), яка мала вберегти тих, хто пас вівців і корів на полонинах, від лихоманки. Вважають, що коли Петро і Павло мандрували, то брали зі собою цей коржик із пшеничного тіста. За легендою, один із таких у них вкрала зозуля, проте ним і подавилась. Тому нечасто чуємо дзвінке “ку!” після свята обох апостолів.

Прикмети на Петра і Павла

Тут зібрані для вас деякі прикмети, до яких у цей день приглядаються вже століттями. Якщо зозуля куватиме після 12 липня, то напророкує пізню зиму. Якщо ж вона замовкає ще за тиждень до Петра і Павла, то снігу й морозів слід чекати вже восени.

  • Якщо на Петра один дощ – врожай непоганий, два – добрий, а три – багатий.
  • Дощ на Петра і Павла – вродить жито.
  • Петрівки холодні – рік голодний.
  • Як на Петрів день – спека, то на Різдво – мороз.
  • По Петрі та й по теплі.
  • На Петра – вода тепла.
  • Петрівка минає – половини літа немає.
Автор: Юлія Девда,  Джерело: 24 Канал
Поділись

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ