Московское наречие руського языка (української мови): 90 доказів того, що російська мова походить від української

4pellqbru8w_by_headache_tyan-d7cik2p

Мне, как русскому по национальности долгое время было приятно верить в то, что украинский язык произошел от русского. Но вынужденно отключившись от российской пропаганды и начав изучать этот вопрос глубже – я понял, что все как раз наоборот.

Еще долгое время российский ватник и ура-патриот всеравно будет свято верить в то, что украинский язык – это даже не язык, а диалект. И при поддержки на уровне правительства этот украинофобский миф выглядит для них правдой. Убеждать их в обратном нету никакого смысла.

Но кому интересно дальше приведу статью от пользователя Google+ Leshijy.

На самом деле украинский язык – один из старейших языков мира. Из всех индоевропейских языков Европы он сохранил наибольшее количество архаичных черт. Ни один народ Европы не имеет такого количества народных песен. По официальным данным фольклористов их насчитывается более 300 000 (по неофициальным – их около полутора миллиона). Тексты, которые накапливались в течение тысячелетий, почти невозможно перевести. Есть у нас и языческие песни о создании мира, которых, к примеру, нет у россиян. Ни один славянский народ не имеет такой богатой лексики.

На самом деле общее количество слов языка, включая не только литературные, но и диалекты и архаизмы, зафиксировать очень трудно. Но можно говорить о том, что русский язык насчитывает 200 000 слов (словарь Даля), в то время как в украинском языке – около 250 000 слов (Великий тлумачний словник сучасної української мови). Чей язык чьим диалектом является? Можно любое российское слово со славянским корнем вывести, пользуясь украинским языком. Но не каждое украинское слово вы выведете, пользуясь русским языком.

Только задумайтесь. Украинское “од” задом наперед читается как “до” (обратное направление). В русском же как ты не пытайся, а из слова “от” ты слово “до” не получишь. В русском языке нету украинских слов “до рогу” (до перекрестка), зато есть производное от них – слово “дорога”.

Нету в русском языке украинского слова “прати” (стирать), зато есть производное от него – “прачка”.

Нету в русском языке украинского слова “пружній” (упругий), зато есть производное от него – “пружина”.

Нету слова “тягнути” (тянуть), зато есть “тяготы”.

Нету слова “гребти” (грести), зато есть производное от него “грабли”.

Нету в русском языке слова “місити” (месить), зато есть у русских производное от него – слово “миска” (посудина для замешивания теста).

У нас “пеньок”-“опеньки”. В обоих словах встречается корень “пеньок”. У русских же єто будет “пенёк”-“опята” (во втором слове настолько искривили корень, что слово пенек уже не получается).

У нас сир-сироватка (от слов сыр мять – сыроватка – то что остается после отжимки сыра) (в обоих словах корень сир). В русском же языке настолько искривился корень, что слово “сыр” уже не получается – “сыворотка”.

В украинском языке “ведмідь” – тот кто ведает где мед. В русском же языке “медведь” – мед, который ведает где он есть. Маразм, не правда ли?

И после этого нам рассказывают, что мы от них произошли. Может наоборот? И кое кто при этом плохо усвоил наши слова.

У нас діти-дитина (множественное число – единственное число).
В русском же языке “дети” (много ребенков) – “детина” (великан). Абсурд, не правда ли?

По-украински “бджола” (от слов “буде жалити”). По русски “пчела”.

Украинская цепочка: людина-люди-людство. Русская цепочка: человек-люди-человечество.

Украинская цепочка: будинок-будувати-буда. Русская цепочка: дом-строить-будка. Сплошные исключения из правил.

Украинское “суворий” (вспомните Суворова) – русское “суровый” – перекрутили.
Украинское “нагромадження” (от слова “громадити”). Русское “нагромождение” (слова “громождить” нету). Украинское “лихий” (плохой. а дословно – от слова “лишения” – в русском языке это слово имеет негативную окраску). Но русское “лихой” – это герой.

Украинская цепочка: очі-окуляри. Русская цепочка глаза-очки (немецкое слово glass – стекло).
Украинская цепочка: праска-прасувати. Подчиняется одному правилу.
Русская цепочка: утюг-гладить. Не подчиняется одному правилу.

В сборнике Святослава 1073 года встречаем украинское “дав” вместо церковнославянского “дал”.

Украинское “буджу” (от “будити” – корень буд – везде присутствует) – в Российском же “бужу” (корень “буд” вообще не получается). русское ж (из слова бужу), появилось только в 16 веке и было переделано из церковнославянского жд. (жд до сих пор встречается в слове “возбуждать” – но корень “буд” – от будить из этого слова аж никак не получится. То бишь церковнославянский язык – производный от староукраинского, а не наоборот).

Украинское бути-буду (и там и там “у”). Русское быть-буду (не подчиняется одному правилу).

У всех славян пишется “его”, но только русские читают это слово как “ево”.

От украинского мелко “посікти” произошло слово “песок” (по есть посеченный мелко), но слова “секти” в русском языке нету. Отсюда ж и украинское слово “сокира” – от слова “сікти”. А в русском ему соответствует тюркское “топор”.

Украинское “вдома” (то есть в + домі) – имеет значение. Русское “дома” – не имеет значения.

В украинском “зобов’язувати” в корне присутствует слово “в’язати”. В русском же язіке буковку “в” выкинули – “обязывать”.

В русском вместо украинского слова “коло” употребляют “круг”. Но присутствует производное от нашего кола – это слова “колода” (в разрезе колоды в форме заложено коло).

Российское “стена” происходит от украинского “з тину” – брали тын и обмазывали его глиной.

Украинское “дім” (дом) производное от слова “дым”. Да и по звучанию оно ближе к исходному варианту, чем российское “дом”.

Украинское слово “лан” (поле) присутствует в корне российского слова “поляна”, но слова “лан” в русском языке нету.

Украинская цепочка “вітер-вітрило”. Русская цепочка “ветер”-“парус”. До Петра 1 в российских диалектах употреблялось украинское слово “ветрило” и “щегла” (вместо западноевропеского “мачта”). Сравните єто с украинским “щогла”.

До Петра 1 употреблялось российское “тятя” – аналог украинского “тато” (папа). Папа ж в русский язык попало из французского при Екатерине 2-й.

Так же и славянские названия месяцев, мы, украинцы сохранили, а в России их заменили на французские соответствия.

Украинское слово “годити” (родить, угождать). От него происходит российское “год”, но слова “годити” в русском нету. То есть год – это пора от урожая до урожая (годити – родити). Зато есть производное от слова “годити” – это “выгода”. Из украинского “лагодити” выпало “го” – получилось русское “ладить”. Таким образом Ладога – это перекрученное украинское “Злагода” (спокойствие, порядок) – то есть дословно – спокойное озеро.

Украинская цепочка “харчі-харчуватися-харчовий”. Русская цепочка “харчи”-“питаться”-“пищевой”.

В украинском языке буква “в” стабильна в таких словах “взяв”, “дівати”, “дів”. В русском же языке такого постоянства не наблюдается – наблюдается то появляение буквы “в”, то буквы “л” (чередование в-л): “взяЛ”-“деВать”-“деЛ”.

Украинская цепочка “розповідь-оповідання-оповідка-повідати-відати-скуштувати-відвідати-заповідати.” Русская цепочка “рассказ-повествование-рассказ-поведать-ведать-отведать-посещать-завещать” – не подчиняется одному правилу, такое впечатление что набрана из разных славянских языков-диалектов.

Украинская цепочка “керувати”-“кермо”-“корма” (на корме было кермо – руль). Русская цепочка “руководить” (руками водить) – руль (английское слово) – корма.

Для украинцев “намагатися” (на + могти) то есть пересиливать себя, превосходить свои силы. В русском же языке ему соответствует слово “попытка” от слова “пытка” – яркий пример разного способа мышления, заложенного в языке. Соответственно украинский язык учит работать, а русский язык учит лениться.

Украинская цепочка “Рух”-“ворушити”-“руйнувати”. Русская цепочка “движение”-“ворошить”-“рушить”. Русское “рушить” – уничтожать – производное от украинского “рушати”-“рух” – (двигать-движение). Подвинешь стену – она рухнет.

Украинское “крапати” “р” отпала – получилось русское “капать”.

Украинское “лелека” (аист) от имени богов Леля и Лили и ихнего ребенка – Ляли. Отсюда и вера в то что ребенка приносит аист. Итсюда ребенок лежит в люльке и ему поют Люли. Но слова “лелека” в русском языке нету, а детей он все равно приносит. Аист – сокращенно от украинского “жАб ЇСТь” (жаб ест).

В русском языке нету украинского “плескати”, но когда русские пляшут – они “плескають” (хлопают в ладоши). Отсюда и слово пляс.

Украинское “їжак” (от слов їжа – еда – в сказках ежик носит еду на иголках). Русское “ежик” – это исковерканное украинское “їжак”, но слова “їжа” в русском нету. Зато есть в русском “ешь” – производное от “їжа”.

Украинское “рідкий”-“рідина” происходит от слова “родити”. Без рідини (жидкости) ничегоне родит на огороде. Русское ж слово “жидкий” – єто искревленное на польский манер слово (поляки меняют букви “р” на “ж”, как в словах Ряшів-Жешув – украинское и польское название одного и того же города).

Украинская цепочка “дуХ-диХати-диХання.” (везде “х”) Русская цепочка “дух-дышать-дыхание” (“х” чередуется с “ш” – нету постоянства). Все эти слова производные от украинского “дмухати” (м выпала – получилось дух).

В русском языке нету украинского слова “купа”, “копа” (куча). Зато есть слова производные – “куплять”, “копить” (на купу – на кучу).

Российское “еще” – производное от украинского “є ще” (есть еще).

Русские слова “сегодня”, “сейчас”, “сию минуту” – содержат украинское слово “це” (се) (цього, цей, цю). В русском языке такого слова нету. Вместо него употребляют слово “этот”.

Украинская цепочка: кошти-коштувати-кошторис-коштовний-кошерний-кошель. Российская цепочка: деньги-стоить-бюджет-драгоценный-кошерный-кошелёк.

Украинская цепочка: ліки-лікувати-лікувальний-лікар. Российская цепочка: лекарство-лечу-лечебний-врач.

Украинская цепочка: їжа-їж. Российская цепочка: еда-ешь.
Украинская цепочка: жувати-жую. Российская цепочка: жевать-жую (то “е”, то “у”).
Украинская цепочка: йти-прийти. Российская цепочка: идти-прийти.

В русском языке присутствует имя “Володя”, но украинского “володіти” (владеть) нету.

От украинского “плутати” отпала “л” – получилось русское “путать”. Но слово “плут” в русском языке присутствует в первоначальном состоянии.

Украинская цепочка: рост-рости. Российская цепочка: рост-расти (то “о”, то “а”).
Украинская цепочка: ловити-виловлюю. Российская цепочка: ловить-вылавливаю (то “о”, то “а”).

Русское “зеркало” происходит от украинского “зиркати” (смотреть). Русское “зрение” – искривленное украинское слово “зір” (зрение).

Украинское “радуга” (дуга в рай) – буква “й” отпала – получилось русское “радуга”.

Украинское слово “вирій”-“вир”. Российское соответсвие – (рай)”ирий”-“водоворот”. То есть слова “вир”, “вирувати” в русском нету. Вир – это портал в рай. Свет в конце тонеля. Дословно выр – это портал, водоворот.

Украинская цепочка: негідник-гідний. Русская цепочка: негодяй-достойный.

Украинская цепочка: ступня-ступаю-поступово. Русская цепочка: стопа-ступаю-постепенно. Последнее слово есть в англ. языке: step – шаг.

Украинское “мій” и “мий” звучат по разном. Им соответствует русское “мой” и “мой” (читаются одинаково – возникает путанница – признак деградации склонения слов).

Украинское “мити”-“мию” (везде “и”). Русское “мыть”-“мою” (то “ы”, то “о” – нету постоянства).

Русское “порядок” получилось из украинского “по + рядок” (по строках), но слова “рядок” (строка) в русском нету.

Украинское “вимога” (требование) отсутствует в русском языке. Зато есть производное от него – “вымогатели”.

Российские слова “требовать”, “потребность” происходят от украинского “треба” (нужно).

В русских сказсках есть “Сивка-Бурка” и слово “сивый”. Но украинского слова “сивіти” (седеть) нету, как и слова “сивина” (седина).

Российское “обойма” происходит от украинского “обіймати” (обнимать), но слова обіймати в русском нету.

Украинская цепочка “слиз”-“слизький”. Русская цепочка “слизь”- “скользкий”.

Украинское “пряжене молоко” (топленое молоко) – “п” отпала – получилась российская “ряжанка”. Пряжити – это “нагревать” по украински. Но слова “пряжити” в русском нету.

В русском есть слово “размякнуть”, но украинского слова “м’який” (мягкий) нету.
В русском “шальной” есть, а украинского слова “шал” (баловство) нету.
В русском “порожняк” есть, а слова “порожній” (пустой) нету.
В русском “смерд” есть, а “смердіння” нема. Есть исковерканное – “смрад”.

В русском языке есть такое растение – “солодка”. Но украинского слова “солодка” (сладкая) в русском языке нету. Корень этого растения сладкий на вкус.

В русском есть слово “якобы”, но украинского слова “як” (как), от которого оно создано нету.
русские деепричастия на -чи, -вши украинского происхождения. Вони скорее составляют исключение. Тогда как за правило взяты форми на -я. Примеры: идучи-идя, глядевши-глядя. Будучи. Евши, Хлебавши.

В русском языке есть “потуги”, но нету слова “потужний” (мощный).

В русском языке есть слово “беспечный”, но нету украинского слова, от которого оно создано – “безпека” (безопасность).

От украинского слова “кістка” (косточка) происходит российское “кисть”, “кисточка”. Но украинского “кістка” в русском нету.

Во всех славянских язіках есть слово “голова” (голая). Но только украинцы голили голову (брили). Голити – єто по украински – брить. То есть вістригать оселедец – чуб. Хотя на ранних єтапах все славяне носили чубы. Тот же Святослав, например, польская династия Пястов, хорваты на картине Целестина Медовича “Приход хорватов” с чубами нарисованы. Новгородский идол с чубом найден.

Украинская цепочка: теля-телята. Русская цепочка: теленок-телята.

Наши предки орали землю и при этом пели песни – гимны богам. Отсюда у нас орать – это вспахивать землю, а в русском языке местные финно-угры не допоняли что мы делаем и орать – это у них кричать (даже не славить богов, заметьте).

Во всех славянских языках невістка – это молодая жена (свадьбу они уже давно отыграли). Только в русском языке невеста – это еще не вышедшая замуж, а только выходящая замуж девушка. То есть российское население слабо понимало смысл славянских слов.

282520_original



загрузка...

Вже є коментарі

  1. Ірина

    Помилка на помилці! Аргументація сумнівна. Це просто перли народної етимології.

    “Во всех славянских языках невістка – это молодая жена (свадьбу они уже давно отыграли). Только в русском языке невеста – это еще не вышедшая замуж, а только выходящая замуж девушка. То есть российское население слабо понимало смысл славянских слов.”
    Тут висновок взагалі не корелює з аргументом.

    “Аист – сокращенно от украинского “жАб ЇСТь” (жаб ест).”
    Цікаво, що це за словотворча модель така?

    “По-украински “бджола” (от слов “буде жалити”).”
    Це старослов’янізм, який у різних мовах розвивався по-різному. З Вікіпедії: “Происходит от праслав. *bьčela, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск., ст.-слав. бьчела (Остром., Ассем., Рs. Sin.), бъчела (Мар.), русск. пчела, укр. пчола́, бджола́”

    Диванна філологія — страшна річ, бо, порушивши принцип об’єктивності у науці (який вчений назве лескему “абсурдом”?) нав’язує шовіністичні ідеї.

    1. вот-вот

      санскр. nivesta – оболочка, футляр. nivesaya – успокаивать, женить

      кстати, обратите внимание на произношение в русском: нИвеста = 100% индо-арийскому. написание “нЕвеста” – навязанная склавинами антам левая орфография (укр. нЭвИстка как пример). ибо вятичи и в меньшей степени северяне (более осклавинившиеся) – это наследники антов, которые громили склавинов еще в 500-е гг., о чем есть свидетельства в византийской хронике (анты были за ромеев, а склавины – против и за аварского кагана соответственно. поэтому аварский каган в отместку повелел истребить всех антов, о чем сообщает византийский хронист в 602 г. – вот видимо истребить-не истребили, но на Левобережье изгнали, в Северщину-Подонье(Вятию)). анты – более индо-арийские, потому когда восточная Русь отделилась, вятичский язык стал постепенно доминировать в силу численности, и вернул индо-арийские формы, потеснив склавинские. что мы и видим в современном русском

  2. Прохожий

    Язык Руси , который в Московии сегодня называют древнерусским языком сегодня жив в виде украинского и белорусского диалектов. На протяжении 400 лет до конца 17 века древнерусский язык был официальным языком и языком делопроизводства в Великом Княжестве Литовским. В Московии же начиная с 15 века по линии церкви язык начали менять. В начале его оболгарили и он выродился в так называемый старорусский язык или церковно-славянский , на базе которого начиная с 18 века начал формироваться современный русский язык. В результате в русском языке от древнерусского языка осталось меньше половины. А украинская и белорусская мова и есть язык Руси. Если кто не в курсе, то Литвой раньше называли Литвой, а белорусов – литвинами.

  3. Андрій

    Стаття цікава. Але є деякі помилки, наприклад, швидше за все, голити не від слова “голова”, а від слова “голий”. Також не розумію, яке відношення має кістка до пензлика.
    Також можу доповнити. В українській мові є два слова “дослід” і “досвід”, які мало пов’язані, але дуже схожі по звучанню. В російській мові обидвом словам відповідає тільки слово “опыт”.
    Щодо давності української мови можна не сумніватися. Наприклад, ім’я Ярило є чисто українським (принаймні, аж ніяк не російським), прізвище Довгорукий (росіяни кажуть Долгорукий) російською було б Длиннорукий.
    Також раджу почитати цікаву статтю, у якій, виходячи з суздальських літописів, доводиться, що Україна є головним і єдиним спадкоємцем історії Русі:
    http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/25142/user_id/17664.phtml

  4. Валентина Миколаївна

    Ще один аспект – не хронологічний, а лінгвокультурний.Я філолог і маю кілька статей, де порівнюю конотацію (ставлення мовця до поняття, що виражено словом) в укр. і рос. мовах. Наше слово “свято” містить у своїй структурі відсилку до духовного, цінного, морального. Рос. слова “праздник” у Даля немає: є тільки “праздний”, тобто такий, що не працює, з негативною конотацією. “Праздний день”- це тоді, коли можна не працювати. Жодної духовності. Так само наше нейтральне слово “питати” стало означати у росіян “піддавати тортурам”. Таких прикладів багато, і це не моє ставлення: свідчать самі слова. Можливо, саме тому мою статтю за часів Януковича не стали друкувати у Харкові: я працюю насамперед з словниками, а Даля чи Фасмера важко підозрювати у русофобії. Висновок з порівняльного аналізу однокореневих слів: в укр. мові вони здебільшого нейтральні чи позитивні, у рос. мові мають негативне забарвлення: корыстный, гадать, пытать тощо.По-різному дивимося на світ і на людей.

  5. тата

    для миколы” од” где встречаться???
    да хоть бы гимн украины
    “ворога поженемо ОД сяну до дону “!!!!! неук

  6. Олекса

    Ну в принципі нормально,є деякі помилки,але не дуже суттєві.Найбільш здивувало це те що в останній таблиці замість СТАРОРУСЬКА МОВА написано “СТАРОРУССКИЙ”,та ще й Московия 14-15 век, тут вже є якась підступність,бо на той час Русь і Московія були різними державами з різними мовою і культурою,то ж просив би відноситися до таких,на перший погляд дрібничок, уважніше,і що до середнього стовпчика,то цей діалект присутній у деяких областях Руси-Уркаїни і зараз,особливо на київщині,черкащині,і дехто називає його (тобто діалект) суржиком.Ця ж мова або суржик є ще й корінною мовою Кубані і приграничних з Україною областей Курська, Білгородська,навіть я чув її, випадково, на прикінці 90-х у Воронізкій області.

  7. Олег Днепр

    Мои 5 копеек:
    По-украински: долонь – от слова дол. По-русски: ладонь – нет смысла.
    По-украински: намисто – на мне сто… По русски: маниста – бессмыслица!

  8. Ник

    Отличный текст!
    Но если заглянуть глубже, то 5 веку украинцы уже заселили междурече днпра и прута, восточные Карпаты. О беларусах и новгородских словенах …и речи еще не было. Как не было ещё дифтонгов в языке, но южнославянская тяга к проглатыванию гласных – уступила место восточнославянской открытости слогов.
    Об этом (о выходе в 1 веке из Малой Аэии, через Болгарию) говорят и исследования генетиков.
    Тому, кто давно изучает языки давно ясно, что в основе славянских языков лежат языки пришедших из Малойч Азии тракийцев, а вовсе не скифов.
    Жители восточной Тракии (совр. Болгария) бузы( бозы) и карабузы (горные бузы, ср.кара и гара(бел), гора(укр), гура (польск)) на которых напали и победили в 1 веке н.э. остготы, были вытеснены сначала в дельту Дуная, а потом расселились, как земледельцы между Днестром и Днепром (бузы-бозы , сейчас украинцы) и в Гагаузии (сейчас мусульмане и говоря как тюрки) и по Карпатам (карабузы-карабозы, ныне гуцулы и гурали). Это расселение … длилось 400-500 лет…
    Помня о чередовании гласных А,О и У, согласных К, Г и З – можем сравнить слова: Боз – похоже на титул предводителей бузских племен (сохранено в греческих записях), на него похожи общеславянские слова Бог и Буг, названия рек Юж. и Зап. Буг.
    В дославянские времена реки успели обрести названия, которые были изменены, получив славянский корень “Д…н” (течение).

    *”кара” не путать с тюркским “черный”. Сельджуки пришли в Малую Азию только спустя …1 000 лет.

  9. Андрій

    Селитися оселя село селянин населення населяти
    Селиться изба деревня крестьянин население проживать

  10. Андрій

    можна продовжити ряд
    лікар лікує ліками в лікарні
    доктор лечит лекарствами в больнице
    Больница – где люди болеют, а я хочу туда где лечат “в лікарню”.

  11. Ігор

    Ось чому, ті, що знають російську, як рідну, неможуть вивчити нормально інші мови. Адже їх мова не має тих стародавніх коренів, що українська! Вчіть українську і особливо дітям викладайте її ще змалку, щоб вона стала їм рідною. Тоді дитина виросте з більш кращими лінгвістичними здібностями. Щось таке є в нашій мові, що відкладається позитивно в підсвідомості людини, чого нема в російській. Напевно генетична пам’ять минулого.

    1. Андрій

      це я написав москалю, який казав, що 9000 знайде полових прикладів з російської

  12. Олександр

    півень -співати я понимаю, но петух-петь вводит меня в ступор 🙂

  13. ТТ

    Игорь, согласна.
    Вот обращение “господа”, к слову. Происходит от старославянского “господь” Откуда также с XIV в. написание “осподь”.
    укр. го́сподь, болг. го́спо́д, сербохорв. го̏спо̑д, словенск. gospȏd, др.-чешск. hospod.
    Наряду с этим господи́н, укр. господи́н, ст.-слав. госпдинъ (κύριος), болг. господи́н, сербохорв. госпо̀дин, госпон, словенск. gospodȋn, gospon, чешск. hospodín, др.-польск. gospodzin (возм., из чешск.).
    В российской нет слова “господар”, есть:”хозяин”
    То єсть, логичен вывод, если язык не ворованный, то россияне отождествляют себя с Господом Всемогущим????

  14. Ігор

    В продовження “Івана Васильовича”. Там один з послів “челом бьет”.В українській все послідовно та логічно-чоло-очолювати,очільник. В російській-лицо-возглавлять-глава ! А що означають слова,що лівонці знову пішли війною.Лівонці-це Велике Князівство Литовське,близько 50 % населення котрого були українці,котрі тоді себе називали “руськими людьми”,40 % білоруси та приблизно 10% литовців.Так що історична боротьа Заходу(Київська Русь-Галицьке князівство-Велике Литовське князівство-Речь Посполита) та Сходу(Золота орда-Московський улус-Російська імперія),боротьба селян та ремісників з кочівниками,боротьби цивілізації нових технологій та нових виробничих відносин з цивілізацією загарбання нових територій,НАРОДІВ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ПЕРМАНЕНТНО ПРОДУВЖУВАЛАСЬ ТА ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ВЕСЬ ЦЕЙ ЧАС.

  15. Для вывсеврете

    У 1957 році, у п’ятому номері журналу “Вопросы языкознания” на ст. 67, були опубліковані дослідження московської мови, зроблені професором М.Фаснером.

    З 4-томного етимологічного словника О.Н.Трубачова він вибрав та проаналізував походження 10779 російських слів і дійшов висновку, що:

    6304 слів, або 58,3%, є запозиченими з інших європейських мов;

    1119 слів, або 10,3%, є невідомого походження;

    3191 слово, або 29,5%, українського походження;

    72 слова, або 0,8%, загальносхіднослов’янського походження;

    93 слова, або 0,9%, російського, тобто московського, походження.

    Щоб зрозуміти таку цікаву картину, треба знову повернутися на сотні років назад. За часів Івана Грозного в московській мові було тільки два руських слова: владика і злат.

    В 1589 році в Парижі був виданий словник московської мови, в якому було тільки два руських (українських) слова.

    В 1618 році, вчений лінгвист з Англії Ричард Джеймс нарахував в московській мові тільки шістнадцять руських (українських) слів.

  16. Ігор

    В продовження теми.Мені дуже подобається,коли у фільмі “Іван Васильвич змінює професію” Іван Грозний посилає війська на Ізюмський ШЛЯХ ! Звертаю увагу-не на дорогу,чи путь,а достоменно на ШЛЯХ.А крилата фраза :”Замуровали демоны!” Українська :кріпостний мур-мурувати.Російська:крепостная стена-строить.Тобто, в середині 16 століття,коли мова народу Московії тільки формувалась в ній ,так би мовити,архаїзмами ще було присутньо достатньо багато руських(не російських !)-українських слів.Та й на тогочасних європейських картах було позначене Велике Князівство Руське з центром в Києві,що на той час входило до Речі Посполитої , та Московське князівство.Так що не був на той час,як сказано в фільмі,Іван Грозний царем Всія Русі.Вони тільки Новгород та Псков незадовго до того покорили зі слов”янським населенням.А до того-татарські улуси з ким завгодно(мордва,мерь,чудь,татари).але тільки не слов”яни.Від того і нинішня війна-не вистачає ,так би мовити, “слов”янскості” та історії,котру вкрали,а нас,як свідків,хотять знищити.

  17. ТТ

    Продовжу:
    Наш “доказ”- російське похідне “доказательство”.
    Їхнє “посягнуть” похідне від нашого “сягати”.
    Пара: “рано- вранці”, їхнє “рано-утром”??? Здрасьтє.
    Господа! воровали, воруєм …и ни конца, ни края вашему братскому беззаконию…

  18. Віталій

    Хлопці, книги потрібно читати! Тоді у вас питань не виникне, а так видно, що нмчого не занєте. Почитали б краще Шахматова та Кримського!

  19. БАМ

    Привожу цитату із книги серйозного вченого – Григорій Нудьга “Республіка козаків”: “Слово о полку Ігоревім”. Написане воно книжною мовою Київської Русі, але коли читаємо – відчуваємо його живий зв’язок із сучасною українською мовою(на що звернув увагу й В. Бєлінський), а уривки пісень – ніби цитуються із сучасного збірника: “Чорна земля під копити костьми била посіяна а кров’ю польяна”. То якою ж мовою співали пісні кияни тих часів?
    Загляньмо до літописів, написаних також книжною мовою, пригляньмося: як тільки автор передає пряму мову наших предків, діалог – він переходить на народну українську мову. У “Повісті временних літ” у розділі про боротьбу з хазарами є таке місце: прийшли до наших предків хозари і вимагають платити данину, їм відповіли: “Де маємо брати данину?” Хозари казали, а перекладач, певно, передав це ось як: “В лісі на горах над рікою Дніпрьскою”. Це вже не книжна мова літописця, а народна. Подібних місць, цитат, діалогів у літописних творах чимало. Шкода, що їх ніхто не визбирав і не опублікував, тоді було б більше доказів, якою мовою розмовляли на землях Київської Русі і в Києві. Або: коли скинули Перуна в Дніпро – народ біг за ним і кричав: “Видибай, Боже!” Такою мовою він говорив.
    Отож, українська мова не творилася ні у XIV, ні у XVII століттях, бо вона і її діалекти вже були створені протягом багатьох попередніх тисячоліть, а пізніше тільки збагачувались та удосконалювались. Сказати, скільки їй років – ми не можемо. Вона має дуже давню історію, що визнавали народи й учені ще за доби середньовіччя”.
    А щоб дізнатися про те, що “Ни один народ Европы не имеет такого количества народных песен” прочитайте монографію цього всеного “Українська дува і пісня у світі”. Учите матчасть робя и тогда не будете писать чушь и бред.

  20. бОРОДАТИЙ

    Кацапи історію знають лише за концертами М.Задорнова

  21. Точка

    Еще в копилку выражение “расставить все точки над и (і)”. Руслики дошли до того что исконные буквы вырезают. Орда “защитник” Руси xD

  22. Соня

    Дуже цікава і корисна публікація. Всім добре відомо, що кацапи багато чого вкрали у українців. Навіть назву для своєї держави. А державою стали, бо німцями віками управлялись. Свою зовнішньо-державну політику проводили за рахунок шлюбів з іноземцями.
    Шкода, що відсутня функція: поділитись у ФБ.

  23. Микола Миколайович

    Дуже цікаво дізнатись де автор статі знайшов українське слово “ОД”,яке можна читати як “ДО”? Це
    що в розумінні від і до? Чи як?

  24. Макс

    Дуже актуальна стаття для тих хто хоче розібратись в величі України.

Comments are closed.

Loading...