Вперед у минуле: Брюгге – сучасне місто, що дихає Середньовіччям

0
366

Якщо ви спитаєте пересічного туриста, з яким містом найперше у нього проасоціюється країна Бельгія, то відповіддю отримаєте – Брюгге, а вже потім Брюссель, Антверпен, Гант тощо. Хоча містечко не претендує на першість територіальну (площа 138 км² і це шосте за величиною місто Бельгії), однак за популярністю – це беззаперечний лідер: щороку Брюгге відвідують мільйони туристів.

Місто наче постає із казки: будинки схожі радше на пряникові, ніж на реальні, по численним каналам (їх у місті більше 70) граційно та спокійно плавають качки та лебеді, котрих періодично турбують човни екскурсій. Хмарочоси, торгові центри? Здається, що тут про такі сучасні дива ніколи не чули. Гублячись у численних вуличках старої частини Брюгге (знаходиться під захистом ЮНЕСКО), можна й зовсім забути, що надворі ХХІ століття. Власне, завдяки оцій «законсервованій» середньовічності сьогодні Брюгге так приваблює, манить та чарує.

Фото памятник

Брюгге знаходиться на заході Бельгії. Найоптимальніший спосіб добратися сюди поїздом з аеропорту чи-то Остенде (25 км від Брюгге), чи-то Брюсселя (97 км). Ціна за квиток – від 4 та від 21 євро, відповідно. Перш за все, це зручно, до того ж, туристичні автобуси доступу до центра міста не мають, а для власного авто доведеться шукати паркінг – і справа ця нелегка: вулиці старої частини Брюгге здебільшого є пішохідними, а місць для стоянки – мінімум.

Огляд міста краще розпочати з центральної міської площі Гроте Маркт (у перекладі – Площа Ринок). Вона – справжнє серце історії та культури торгівельного містечка, котрим був та є Брюгге. Хоча перші згадки про саме місто датуються ІІІ століттям, площу побудували лише через 700 років. З того часу тут функціонують криті ринки, і нині виправдовуючи назву. По периметру площі розміщені сувенірні магазинчики та ресторани, виступають вуличні музиканти, пишуть картини художники. В серці серця – пам’ятник м’яснику Яну Брейделю та ткачеві Пітеру де Конінку, котрі очолювали антифранцузьке повстання ремісників 1302 року за незалежність Фландрії.

Фото резиденції

Східну її частину прикрашає готична споруда ХІХ століття, де нині знаходиться резиденція уряду Фландрії та пошта.

Фото Краненбург

Найвизначнішою будівлею західної частини площі є Краненбург. У 1488 році, під час війни за бретонську спадщину, тут утримували під вартою імператора Максиміліана Австрійського. Гіди розказують, що імператор був змушений з вікна спостерігати за стратою своїх підданих, серед них був Пітер Ланкхальс (у перекладі – Довга шия). Пізніше імператор доволі оригінально помстився Брюгге за страту цього підданого: на родовому гербі Ланкхальсів був зображений лебідь, тож Максиміліан зобов’язав міські власті навічно на каналах Брюгге розводити цих птахів. Якщо інформація правдива, то міщани й досі виконують заповіти імператора – лебедів тут можна зустріти скрізь.

фото Белфорт1

Головним магнітом для туристів на площі є вежа Белфорт (висота – 83 метри). За 10 євро кожному дозволять подолати 336 сходинок і піднятися на самісінький верх. Звідти відкривається незабутня панорама міста.

Фото панорама

Фото дзвіниці

У вежі знаходиться також дзвіниця Карильйон з 47 дзвонами. Найбільший – Мері – родом ще з XVII століття. Раніше дзвіниця виконувала функції не лише годинника, але і світлофора (регулювала транспортні потоки), і сирени (сповіщала про атаки ворогів та пожежі). З 1749 року у дзвіниці встановлено спеціальний механізм, що змушує дзвони «співати» ту ж мелодію впродовж двох років (далі мелодію змінюють). Цей «диригент» має вигляд величезного барабана з тисячами отворів. Вилитий із бронзи, тож його вага – біля 9 тон.

фото храм крові

Через 100 м від Белфорту знаходиться Храм Святої Крові Христової, назву якому дала головна реліквія завезена сюди у ХІІ столітті. Це найстаріша романська церква у Західній Фландрії. Наразі мова про нижню частину. Справа в тому, що храм складається з двох частин: знизу базиліка Василя Великого – романська, побудована у 1139-1149 роках, зверху каплиця Святої Крові – готична, датована кінцем XV століття. Свята Кров Христова зберігається у верхній базиліці, у спеціальному фіалі з гірського кришталю. Варто сказати, що з часу його прибуття до Брюгге, його ні разу не відкривали. Горло фіалу обмотано золотою ниткою та запечатано червоним воском. Посудина вкладена у золотий циліндр зі скляним верхом, закритий з обох кінців геральдичними коронами і прикрашений ангелами. На циліндрі гравірована дата – 3 травня 1388 року. Щоденно у храмі проводяться богослужіння, а у свято Вознесіння (40 днів після Великодня) у Брюгге проходить процесія Святої Крові. Ця релігійна хода внесена до переліку шедеврів усної та нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

фото собор

Фото Мадонна Брюгге

Через кілька кварталів від Храму варто завітати до готичної церкви XII-XIV століття – Костелу Богоматері (дослівно – Церква Нашої Дами). Це один з небагатьох неіталійських храмів з оригінальною роботою Мікеланджело. Мова про скульптуру «Діва Марія з дитиною» або «Мадонна Брюгге» як частіше її називають. Будівля церкви є найвищою у Брюгге – 122 м. Вартість квитка – 6 євро, однак через реставраційні роботи у храмі (за прогнозами до кінця 2016 року) знижена до 2 євро.

фото набережна

фото мости

Найлегший спосіб пізнати всю чарівність Брюгге – сісти у човен на набережній Розенхудкай. Саме звідси стартує більшість екскурсій водними каналами Брюгге. Щасливі ті, хто потрапить сюди у сонячну днину, однак таких небагато. Налитих сонцем днів у Брюгге – можна порахувати на пальцях. Тож варто бути готовими до того, що доведеться мандрувати каналами з парасолькою. Утім, навіть сирість і дощ не здатні зіпсувати враження від Брюгге з води. 30-хвилинна подорож (вартість дорослого квитка 8 евро) подарує незабутні враження.

Туристи набережну називають «Листівкою, що ожила», під час водної екскурсії таких листівок набереться сотня – Грюнерей, Дейвер, численні кам’яні мости, дворики та таємні закутки, недоступні звичайному пішоходу. Екскурсію проводить особисто капітан. Як розказують, право проводити подібні екскурсії належить лише чотирьох давнім династіям перевізників.

фото пиво

фото шоколад

Обов’язковими до відвідин в Брюгге є музеї пивоваріння (разом з сімейною пивоварнею Де Хальве Ман), шоколаду та мережива. Вони допоможуть доукомплектувати враження про місто. Адже у Брюгге здавна варили пиво, місцеві кондитерські вважаються чи не найкращими у світі, а мереживо з Брюгге – це не текстиль, і навіть не спосіб заробітку, це ціла філософія.

фото лебеді2

Завершуючи добову прогулянку, варто завітати до Озера кохання. Місцеві лебеді та качки почувають себе тут повноправними жителями міста: птахи не бояться ні людей, ні моторних човнів, ні коней, що поруч чекають, щоб покатати туристів. До речі, кінні прогулянки містом також дуже популярні. Їх вартість стартує від 20 євро. Цікаво, що на коней «працює» спеціальна служба з прибирання. Тож незважаючи на значну кількість коней у місті, тротуари та дороги Брюгге чисті – все відразу прибирають та миють.

фото служба

фото канал

фото канали

Попри те, що Брюгге доволі маленьке містечко, й можна кілька разів «мотати кола» його вулицями, сюди хочеться повернутися й дивитися ще і ще. Всі цікавинки міста описати в одній статті неможливо. Тут парки, мости, замки, будівлі — й кожен закуток можна розповісти свою історію. У 2008 році побачив культовий фільм ірландського Мартіна МакДонаха «Залягти на дно в Брюгге». Часом майбутнім Брюгге-туристам радять його подивитися напередодні відвідин міста (якщо не бачили). Місто справді наче перебуває у летаргічному сні. Втім, «залягати на дно» – це не зовсім те, що може запропонувати Брюгге. Зупинити час та послухати тишу– ось справжній подарунок сучасного міста Брюгге, що все ще дихає Середньовіччям.

Міла Арсенюк, спеціально для ВСВІТІ

Фото панорама

Поділись