На Тернопільщині вдаються до нестандартних рішень, щоб врятувати середньовічні замки

0
78

У Тернопільській області зосереджено найбільше в Україні замків, палаців та історичних фортифікаційних споруд. Оскільки держава на їх збереження коштів не виділяє, цьогоріч з ініціативи голови облдержадміністрації Степана Барни започаткували свята замків.

Червоногородський замок / etnoxata.com.ua
У 2013 році впала половина вежі Червоногородського палацу / etnoxata.com.ua

Мета таких заходів – не лише популяризувати історичні пам’ятки для туристів, а й проводити хоч мінімальну консервацію споруд. Зокрема підмуровують проблемні ділянки, закріпляють каміння, щоб воно не обвалювалося, при потребі накривають його плитами для стоку води.

А в одному з районів вже навіть знайшли рішення, як за браком державного фінансування таки отримати кошти на збереження архітектурної спадщини.

Руйнуються унікальні споруди

Традиційно щороку Тернопільська облдержадміністрація скеровує звернення до Кабміну з проханням виділити кошти на консервацію пам’яток старовини. І роками отримує звичну відповідь: коштів на це в Державному бюджеті не передбачено.

Головний спеціаліст відділу культури та охорони культурної спадщини управління культури ТОДА Ярослав Пелехатий наголошує, що принаймні у 8 замках, які перебуваю у віданні Міністерства культури і на балансі Національного заповідника «Замки Тернопілля», потрібно провести консерваційні роботи.

«Будівельні суміші вже вивітрилися за сотні років, є вивали цегли, каменю. Консервацію необхідно обов’язково провести, щоб попередити подальші руйнування і щоб об’єкт зробити безпечним для туристів. Адже людина може десь стати на камінь муру, а він може зісковзнути. Це все треба укріпити. Ми просимо 10 млн грн, однак кошти не поступають. Хоча на Тернопільщині найбільше замків та фортифікаційних споруд, цього не враховується. Більшість коштів скеровують суто на столичні об’єкти», – каже Ярослав Пелехатий.

Тим часом через брак догляду окремі архітектурні пам’ятки області вже зазнали серйозної руйнації.

Зокрема у 2011 році обвалилася стіна в Бережанському замку XVI ст, консервація якої проводилася ще за Польщі. У 2013 році впала половина вежі Червоногородського палацу XVII ст.

«Обвали в історичних спорудах стаються здебільшого вночі, це пов’язано із статикою. Вдень статична напруженість вища, а на ніч вона спадає. Аби попередити руйнування споруд і започатковані свята замків. Окрім культурної програми увагу ми звертаємо на належну підготовку: прибирання довколишньої території та хоч часткові консерваційні роботи. Робиться це місцевими силами: залучають меценатів, любителів старовини, які дають кошти або матеріали, щоб провести необхідні роботи», – каже Ярослав Пелехатий.

Будівництво готелів гальмує брак інвесторів

На думку Пелехатого, що чимало тернопільських замків могли б функціонувати як музеї чи готелі. Однак для цього необхідні кошти.

Свого часу Микулинецьким замком зацікавилися американські інвестори. Вони планували на його базі зробити мотель в розрахунку на потік транспорту по міжнародній трасі Лісабон-Київ. Проектом передбачалася цілковита реставрація мурів, а в середині після дослідницьких робіт мав постати готель, ресторан, розважальні заклади. Під’їзд був би підземним завдяки тому, що є арочний заїзд під замок, який лише треба було розчистити. Та оскільки  траса Лісабон-Київ фактично не будується, інтерес інвесторів згас.

Микулинецький замок / odb.te.ua
Свого часу Микулинецьким замком зацікавилися американські інвестори / odb.te.ua

Наразі на Тернопільщині при замку діє лише один готель – у Збаражі. Однак і ним іноземні туристи можуть скористатися далеко не завжди, оскільки  розрахований він лише на 35 місць. А іноземці, як правило, приїжджають на екскурсії у замок більш чисельними групами. Тому вони не ночують у Збаражі, а повертаються до Львова чи інший обласний центр.

«Ми вже подавали звернення в міністерство, щоб зробити прибудову до готелю і розширити його до 50-55 місць. Є необхідний проект, але держава не виділяє коштів на те, щоб цей готель, який перебуває на балансі заповідника «Замки Тернопілля», почав функціонувати повноцінно. Щодо інших замків, то готелів при них досі немає, оскільки для цього необхідно дуже великі капіталовкладення. Тоді як туристи із задоволенням провели б ніч у замку, тим більше, якби їм принагідно розповіли про історичних осіб, які тут мешкали раніше. Це б давало надходження до бюджету і сприяло б розвитку підприємництва на місці», – переконаний Ярослав Пелехатий.

Завдяки грантодавцям відновлять знамениту дзеркальну кімнату

Наразі ж область якщо і отримує кошти для замків та палаців, то на реставраційні роботи.

Зокрема, минулого року Національному заповіднику «Замки Тернопілля» з Держбюджету було виділено 9,6 млн грн на реставрацію замку у Збаражі. Дані кошти пішли на відтворення інтер’єрів та італійського дворика, який запроектував ще перший архітектор.

Збаразький замок / nzzt.com.ua
З держбюджету було виділено 9,6 млн грн на реставрацію замку у Збаражі / nzzt.com.ua

«Там все відкопали і відтворили. Зараз попадаєш насправді в середньовіччя, в інтер’єрі професійно відтворено тогочасну епоху. Окрім того, заповідник ще виграв іноземний грант на 250 тис. грн для проведення реставрації знаменитої дзеркальної зали у палаці Вишнівецьких у Вишнівці. Там влаштовували масштабні бали, на які приїжджали королівські особи, знать з Європи. Реставрація розрахована на 2 роки, закінчиться орієнтовно у 2017-му, оскільки під час реставрації іноді під штукатуркою натрапляють на якісь мистецькі витвори, які потребують окремого дослідження і це затягує роботу у часі. Адже потрібно дослідити, зафіксувати і прийняти рішення, що далі з цим робити, бо воно втрачається безповоротно», – зазначає Ярослав Пелехатий.

З обласного бюджету цього року виділили близько 1 млн грн на збереження палацу графа Бадені у Коропці – єдиного в Західній Україні, де повністю збереглися інтер’єри. Зокрема там міняють дах та перекриття, яке прогнило і частково обвалилося. Роботи тривають вже другий рік. Об’єкт доволі складний для реставрації, оскільки містить дуже багато оздоблення.

Для порятунку пам’ятки – земельні аукціони

Є надія, що вдасться відреставрувати після обвалу і вежу Червоногородського палацу. Довший час там не проводилися жодні роботи з укріплення через бюрократично-юридичні нюанси. Бо палац згідно з дорученням тодішнього президента Леоніда Кучми отримала на баланс єпархія УАПЦ, при цьому  землю під об’єктом не закріпили. А держава не може фінансувати роботи на об’єкті, під яким не закріплена земля.

Червоногородський замок обвал вежі / Фото УНИАН
Обвалена вежа Червоногородського замку / Фото УНІАН

«Тому роками там не проводили необхідні роботи. Проблема ще й у тому, що каміння, яке обвалилося, почали розкрадати. Тепер якщо дійде до реставрації частини автентичного каміння не буде», – констатує Ярослав Пелехатий.

Тим часом у Польщі з’явилася онука княгині, яка колись володіла палацом.

«Інтереси цієї онуки представляє польська юридична компанія, однак досі вони не заявили про якісь свої наміри. Вони просто поставили нас до відома, що є така особа, яка має відповідні документи, якими володіла її бабуся і вона переоформила ці документи на себе. Що стосується землі, то вона не може бути її спадкоємицею. А от споруди: костел, руїни палацу – там вони можуть виставляти свої претензії, хоча ці споруди вже є у власності релігійної громади. Тобто тут складно сказати щось щодо права власності», – каже голова Заліщицької райдержадміністрації Борис Шипітка.

Водночас керівництво району планує дати новий імпульс розвитку туризму на даній території, адже поруч з палацом розташований найвищий в Україні серед рівнинних Джуринський водоспад.

14 серпня на святкуванні Червоногородського замку тут очікують 20 тис. туристів. Спеціально до свята розширюють дорогу, яка веде до водоспаду та палацу, роблять на ній відводи води, а також щебневе покриття. Бо досі на серпантині тут були ділянки, на яких було дуже складно розминутися великогабаритному транспорту.

Водночас є в керівництва району бачення, де взяти кошти на збереження архітектурної пам’ятки. Прийнято рішення розділити довколишні 70 га на ділянки і виставити їх на аукціон. Ділянки продаватимуть для реалізації на них конкретних проектів. Зокрема є задум  відбудовувати старовинні будинки, які колись були біля палацу, збудувати готелі, ресторани, канатну дорогу. Обдумується можливість змінити напрямок річки Джурин і зробити великий став як у «Буковелі».

«Розраховуємо, що облрада це все погодить і ще цього року вдасться провести аукціон. Кошти від аукціону та відрахування від комерційних проектів згодом скеровуватимемо як для потреб сільради, так і на реставрацію палацу. Таким чином буде і бюджет наповнюватися, і що не менш важливо, вдасться зберегти пам’ятку», – поділився планами Борис Шипітка.

Андрій Вацик

Поділись

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ