Як це було: таємниці, які приховують середньовічні замки

1
850
Середньовічні замки насправді були не просто великими фортецями із масивними кам’яними стінами. Це були геніально розроблені укріплення, в яких використовувалося безліч хитромудрих і творчих способів захистити жителів замку від нападу ворогів. Буквально все – від зовнішніх стін до форми і розташування сходів – було дуже ретельно сплановано, щоб забезпечити максимальний захист мешканців замку. У цьому огляді ми розповімо про маловідомі секрети, які ховалися у конструкції середньовічних замків.

Рів

Практично кожен замок оточував рів, заповнений водою. Зазвичай прийнято вважати, що це була перешкода для штурмових військ, однак насправді це була не основна функція рову.

Однією з найбільших проблем жителів середньовічного замку або фортеці було те, що армія вторгнення могла прокопати тунелі під фортифікаціями. Мало того, що противник міг потрапити всередину замку під землею, так тунелі також могли призвести до обвалення стін замку. А та яма запобігала цьому, оскільки тунель, прокопаний під ровом, неминуче заливало водою і він обвалювався.

Це було дуже ефективним стримуючим фактором проти прокладки тунелів. Часто рів прокладали не навколо зовнішньої стіни замку, а між зовнішньою і внутрішньою стінами.

Концентричні кола оборони

Це був надзвичайно ефективний метод захисту для жителів середньовічного замку, який виглядав як ряд перешкод, що оточують замок.

Як правило, такими перешкодами були (у міру відстані від замка) випалене і перекопане поле, зовнішня стіна, рів, внутрішня стіна, вежа. Атакуючій армії доводилося долати кожну з цих перешкод по черзі. І це займало багато часу і зусиль.

Головні ворота

Головні ворота замку часто були найнебезпечнішим місцем усієї споруди, оскільки у разі потреби вони могли перетворюватися на смертельно небезпечну пастку.

Вони часто вели в невеликий дворик, на іншому кінці якого також перебували ще одні ворота, оснащені залізними опускаючимися гратами. Якщо нападники проривалися через перші ворота і виявлялися в дворику, то решітка опускалася, після чого агресори опинялися у пастці.

При цьому в стінах дворика були невеликі отвори, через які захисники могли стріляти з луків та арбалетів у воїнів супротивника які потрапили у пастку.

Приховані таємниці сходів

Сходи у середньовічних замках насправді були дуже ретельно продумані. По-перше, вони майже завжди були гвинтовими, дуже вузькими і будувалися за годинниковою стрілкою.

Це означало, що атакуючим противникам, які піднімалися вгору по сходах (причому по одному, адже сходи були вузькими), було дуже важко боротися, адже у них меч був у правій руці. А оскільки по праву руку завжди перебувала стіна, у них не було можливості для замаху. У захисників же стіна гвинтових сходів перебувала по ліву руку, тому вони мали більше можливостей для замаху.

Ще одна оригінальна особливість сходів полягала в тому, що на них були нерівномірні сходи: деякі були дуже високими, інші – низькими. Захисники замку, будучи знайомі з місцевими сходами, могли по ним швидко підніматися і спускатися, а нападники часто спіткнувшись падали, підставляючись під удар.

Таємні ходи

У багатьох замках були таємні ходи, які служили різним цілям. Деякі з них були зроблені, щоб жителі замку могли втікти у разі поразки, а також, щоб під час облоги оборонці не були відрізані від поставок продовольства.

Секретні проходи також вели до таємних камер, де могли переховуватися люди, зберігатися продовольство і (що було досить часто) був виритий додатковий колодязь для води.

Тому середньовічний замок був чимось більшим, ніж просто великим гламурним палацом з масивними кам’яними стінами навколо нього. Це була споруда, продумана аж до найдрібніших деталей, з метою захисту жителів. І в кожному замку було повнісінько своїх маленьких секретів.

Поділись
  • Evelina Mai

    Тішуся знайденою vsviti! Навіть мігрень припинилась і туга вспокоїлась, читаючи “Маски”, “Замки”,тощо.Дякую, пропоную теми:геральдика, династії, майстри, дерева – все, звісно, українське. І “слова, слова, слова”…