Євген Кваша: «Дизайнер — людина, яка будує майбутнє»

1538

Засновник львівської дизайнерської студії розповів про зародження ідеї, перші професійні експерименти та найважливіші аспекти у роботі дизайнера.

Євген Кваша облаштовує простір з юнацьких років. Чоловік зізнається, що відпочиває займаючись проектуванням й організацією простору. Робота приносить дизайнеру колосальне задоволення і багато позитивних емоцій, які він вважає найкращою винагородою.

Яке місце було Вашим першим полігоном для праці?

Дача, яку збудував мій дід. Це місце, де я міг дійсно експериментувати: до прикладу, з каміном, який я декорував різними деталями чи з ландшафтом. Я придумував різні фонтани й прибудови, сам викопував і сам клав стежки з різного каміння.

Тобто, у підлітковому віці свідомо обрали професію?

Відверто, я скептично відносився до слів друзів, які часто говорили, що бачать мене дизайнером і вже тоді радили задуматися над своєю студією. Мені на той час було 16 років, я абсолютно не мав уяви як це все працює.

То як Ви обирали професію?

При вступі в університет я вже відчував потяг до роботи дизайнера. Проте, варіант вступу на дизайн чи архітектуру не розглядався взагалі. Чому? Я, так само, мав потяг й до будівництва. Ця професія — сімейна: батько працював головним інженером в проектній організації, дід був військовим будівельником, дядько працював професором в Львівській політехніці на кафедрі мостів. Я твердо вирішив поступати в НУ«ЛП» на промислове і цивільне будівництво. Чомусь, я був певний, що себе у цій сфері знайду. Вже на 3 курсі навчання зрозумів, що розрахунки конструкцій — зовсім не моє, воно все почало мене напрягати. Я не міг всидіти на місці, хотілося руху, хотілося щось створювати.

Отже, коли почала з’являтися уява щодо роботи дизайнера?

2003 рік — 3 курс університету. Друзі зверталися до мене за порадами, просили допомоги у проектуванні їхнього простору. До прикладу, батько мого товариша збудував будинок і йому потрібна була допомога з дизайном фасаду та інтер’єру. Я не знав як візуально подати йому всю інформацію: від руки малювати — це зовсім не варіант, а 3D-моделювання було на той час для мене зовсім невідомим. Якось мені пощастило поспостерігати за роботою одногрупника, який працював з програмами для моделювання й поділився зі мною своїм досвідом. Свої перші навики я таки втілив у батьківський будинок свого друга: безкоштовно спроектував йому фасад й «начинку» — практично усе було втілено у реальність. Мені сподобався процес і ще більше той факт, що цим процесом керую я.

Сподобалося — значить спроба вдала. А що далі?

Далі я почав вивчати архітектуру, дизайн та 3D-програми. 4-5 курси в університеті я, практично, пропустив: почав інтенсивно шукати об’єкти для роботи. Спочатку писав оголошення в газети й журнали, завдяки інтернету — на різні будівельні портали. До речі, на останньому ресурсі знайшов людину зі сфери ІТ, яка стала першим моїм командним гравцем й працює зі мною по сьогодні, вже у моїй власній студії. Так, у 2005 році з’явився мій перший сайт ( https://design-proekt.com.ua ), який регенерувався неодноразово — відповідно до трендів.


З ІТ-менеджером зрозуміло. А усі дизайнерські послуги Ви виконували самостійно?

Так. Я займався дизайном, паралельно шукав клієнтів, робив візуалізації та супроводжував об’єкти. Всі обов’язки були за мною, абсолютно всі.

Чи став власний сайт першим професійним поштовхом?

Звичайно. Як мінімум, він слугував для замовника економією особистого часу. Я нарешті зміг вийти на новий рівень — з новою візитівкою, де зберігалися мої роботи. Багато дизайнерів у той час ходили із папками та блокнотами, а я вже мав електронне портфоліо.

Як на початках вироблялася клієнтська база?

Ми розкручували й рекламували сайт, він почав з’являтися одним із перших у пошуковиках. Далі пішли в рух соціальні мережі. Щоправда, найефективнішою рекламою як були, так і залишаються поради вдячних клієнтів: колись було менше, зараз — у рази більше. Ми ростемо й завжди притримуємось тези: «головне не кількість, а якість».

Усі не можуть бути у захваті від вашої роботи. Чи часто стикалися з невдоволеними клієнтами?

Звісно, є такий відсоток споживачів, які незадоволені моєю роботою. Так, є люди, з якими я не можу спрацюватися, але ж так відбувається процес у будь-якій робочій сфері. Я завжди пропоную своє бачення організації простору, враховуючи побажання замовника. Коли беруся за роботу, єдине, що я вимагаю — поваги до мого власного часу: є такі люди, які його зовсім не цінують. От з ними — ми не на одній хвилі. Я повинен вкладати в об’єкт свою позитивну енергетику й разом із замовником отримувати задоволення від процесу, лише тоді обидві сторони отримують бажаний результат. Улюблена робота — відпочинок для душі.

До речі, про відпочинок. Встигаєте відновлювати сили перед новими замовленнями?

Був такий період у моєму житті, коли я 4 роки підряд нікуди не їздив відпочивати: не бачив ні моря, ні гір, ні, банально, вечірок. Я безупинно працював і, що цікаво, не відчував ніякої втоми. Моя ціль — розвиток і щоденне вдосконалення — це те, що на першому місці.

А як вдається релаксувати?

Завдяки моїм хобі. Перше — це спорт. Друге — з 14 років я мріяв придбати мотоцикл і подорожувати. Власне, розвиваючи бізнес і свій бренд, я не міг дозволити собі таке задоволення. Два роки тому, свою мрію я таки втілив у життя: вливаюся в байкерcький клуб і дуже кайфую від людей, яких там знайшов.

Чи було колись у Вас емоційне вигорання й бажання піти з професії?

Було таке, що руки опускалися — десь в період перших років роботи. Один замовник на місяць, тоді вважав, замало. Я хотів стрімкого розвитку, але працювати на когось для мене — табу. Поштовхом стала одна із співбесід, на якій дівчина запитала мене: «А хто Ви взагалі такий, що вмієте, де працювали?». Тоді я зрозумів: так, зараз у мене мало об’єктів, але за моєю спиною арсенал людей, з якими я організовую роботу і це потрібно вміти — правильно організовувати робітників, щоб все ідеально складалося у пазл. Я чітко усвідомив, що на своєму місці і мені пора ставати на ноги.

Як справляєтесь із конкуренцією? Вона відчувається?

Конкуренція велика і відчувається найбільше у боротьбі за першість у пошукових системах. Я розумію, що нове покоління хоче бути попереду: це швидше добре, аніж погано. А конкуренцію у роботі я не відчуваю.

Колись Ви все робили самостійно. Чи велика команда у Вас зараз?

Кількість людей завжди змінюється, відповідно до загруженості. Зараз є люди у кожній ланці: одні креслять, інші візуалізують, є прораби, є вузькоспеціалізовані люди у різних галузях. До прикладу, декоративної штукатурки, ліпнини чи дерева. Я займаюся супроводом і відповідаю за всю роботу команди. Тоді об’єкт виходить дійсно якісним, бо дизайнер залучений у роботу повністю.

Отже, обрана колись професія сьогодні є великим плюсом у роботі дизайнера, хіба ні?

Однозначно. Перше, на що я звертаю увагу — конструкції об’єктів. Я розумію як це все облаштовано і як зробити так, щоб все ідеально трималося поза красивою картинкою.

Які є обмеження у роботі Вашої студії?

Наша команда недавно відмовилася від організації простору малих приміщень: до прикладу, однієї кімнати у будинку чи квартирі — така робота забирає багато часу, за який можна спроектувати цілий будинок. Мінімальна площа замовлення — 40 квадратних метрів.

Ваші об’єкти — лише локальні?

Ні. Ми працюємо по Україні. Останні проекти були у Тернополі, Ужгороді й Чернівцях.

Яким є алгоритм Вашої роботи?

Берем, до прикладу, квартиру. Ми зустрічаємось із замовником; їдемо заміряти об’єкт — робимо фотофіксацію; обговорюємо всі нюанси й визначаємося зі стилем; обговорюємо побажання щодо техніки. Далі робимо декілька варіантів планування. Один обирається, фіксується, по ньому команда створює інтер’єр й узгоджує його із замовником. Таким чином народжується проект і людина сама вирішує чи далі вона рухається з нами чи займається втіленням сама.

Тобто замовник або сам обирає майстрів, або залучає Вашу команду до робіт?

Так. А якщо замовник користується послугою «авторський нагляд», працюють на об’єкті виключно моя команда, з якою в мене роками налагоджена робота, дійсно професійна робота. Я супроводжую їх особисто. Тому, завжди наголошую на важливості послуги «авторський нагляд»: це та економія часу, це та якість, яку замовник не отримає від майстрів, яким, можливо, й заплатить менше і не отримає тієї відповідальності за кожен квадратний метр об’єкту.

Які ще є переваги Вашого «авторського нагляду»?

У нашої команди роками налагоджені тісні зв’язки з постачальниками й партнерами. Відповідно, ми маємо хороші знижки, які економлять немалі суми замовникам. Хороший плюс також з економією часу: чужі майстри можуть відтягувати тижнями процес, наші майстри роблять все в рази швидше, без місяцевих черг.

Як Ваша команда встигає за трендами дизайну?

Партнери-постачальники, різні компанії запрошують нас на презентації нових колекцій. Часто ми їздимо на виставки закордон: відвідуємо заводи й фабрики. Остання поїздка була влітку — до Валенсії. Виставки в Україні, звісно, за замовчуванням. Ну й, безперечно, Інтернет, соціальні мережі — несуть величезні потоки інформації.

Які перспективи й плани розвитку у Вашої компанії?

Розвивати бізнес у Європі. Наша команда наразі готується до такого важливого кроку — поповнення та розширення. На все — свій час.

Що у Вашій роботі найважче, а що найлегше?

Найважче — питання довіри й прийняття замовника, готовність, що йому потрібно прислухатись до наших порад. Ну, а найлегше — пити шампанське на відкритті.

А що найважливіше у роботі для дизайнера Євгена Кваші?

Безвідказна довіра замовника.

Поділись




• магазин

• новини партнерів