Вчимося за новими правилами. П’ять нововведень, якi чекають школярiв, батькiв i педагогiв

    1191
    Підпишись на нашу сторінку у ФБ

    Нарештi це сталося. Верховна Рада таки ухвалила Закон “Про освiту”, запеклi суперечки довкола якого точилися в сесiйнiй залi (та й загалом у суспiльствi) понад три роки.
    За цей час, врахувавши експертнi оцiнки, пропозицiї педагогiв i батькiвських органiзацiй, до нього внесли 1098 поправок. I ось з 1 вересня 2018 року нашi школярики вчитимуться, а вчителi працюватимуть – по-новому! Так i кортить сказати: за європейськими стандартами.
    Та чи все так добре? Адже, як показує досвiд, не все прогресивне європейське, американське чи японське приживається в українських реалiях.
    Хтось уже нинi скептично каже, що протирати штани за партою 12 рокiв замiсть 11-ти – марнування часу. Мовляв, знання, якi знадобляться українському школяревi в життi, вiн набуває до 4-го класу. А далi йде цiлковита профанацiя освiти. Якби не репетитори, то взагалi б нiчого дитина не навчилась. То навiщо вчитися довше?
    А з учителями як? Уже сьогоднi цiннi кадри масово втiкають у пошуках вищих зарплат у приватнi фiрми або виїздять на заробiтки до Iталiї та Польщi. Чим держава збирається втримати їх у школi, коли обiцяє гiдну зарплату? А на скiльки гiдну?
    I чи вирiшить, наприклад, реформа болюче питання зi шкiльними поборами, якщо благодiйнi фонди нiхто не скасовує? Що змiниться, якщо за батькiвськi внески й далi купуватимуть будматерiали не лише для рiдної школи, а й для директорської дачi, а також туристичнi путiвки чиновникам мiськво?
    Питань бiльше, нiж вiдповiдей. Але перший крок зроблено, i дороги назад нема. Виведемо школу на якiсно новий рiвень, почнемо давати нашим дiтям добрi знання чи знову забуксуємо i спустимо все на гальмах, як це в нас часто буває?
    Про переваги реформування української освiти та можливi ризики, якi чекають нас на цьому складному шляху, говорять Олексiй Скрипник, заступник голови Комiтету ВР з питань науки i освiти, один з авторiв Закону “Про освiту”, Володимир Бахрушин, професор, академiк, головний експерт з питань освiти, Сергiй Оснач, член Координацiйної ради з питань застосування української мови в усiх сферах суспiльного життя України, Вiктор Громовий, заслужений вчитель України, вiце-президент Асоцiацiї директорiв вiдроджених гiмназiй України.
    НОВАЦIЯ №1. Вчимося 12 рокiв 
     Отже, тепер у школi дiти вчитимуться аж 12 рокiв. Багатьох це лякає. Пояснiть, у чому переваги?
    В. Громовий: – Тепер маємо розтягнуту на 11 рокiв школу як гiбрид “слона i носорога”, тривалiсть навчання в якiй не вiдповiдає європейським стандартам.
    За новим законом, вiдбудеться запуск повноцiнної старшої профiльної школи. Це означає, що з 1 вересня 2018 року дiти йтимуть у перший клас iз шести рокiв, як i тепер. Хоча дiти з особливими потребами зможуть приходити до школи й з iншого вiку. Але вчитимуться вони вже не 11, а 12 рокiв, тому закiнчуватимуть її у вiсiмнадцять.
    Структура школи виглядатиме так: початкова освіта ділиться на два цикли: 1 – 2 класи (адаптаційно-ігровий), без оцінок та з іграми; 3 – 4 класи (основний), з навчанням по предметах, частину з яких будуть оцінювати. Середню освіту ділять на базову (5 – 9 клас) і профільну (10 – 12 клас). Саме старших класів, чи по-новому – профільної освіти, торкнуться найбільші зміни.
    Будуть два напрями: в 10-му класі учень має визначитися, до чого він більше тяжіє. Тоді обирає академічне спрямування (ліцеї) або ж професійне – тобто профліцей, профколедж. В академічних ліцеях перший рік навчання буде перехідним, коли учень ще зможе змінити профіль, наприклад, з гуманітарного на технічний.
     А у вузах скільки років вчитимуться?
    В.Бахрушин: – Нова українська школа дозволить перейти від 4-річного бакалаврату у ВНЗ до 3-річного за більшістю спеціальностей. Тобто загальна тривалість навчання разом із отриманням вищої освіти при цьому не зміниться. Втім, у світі поступово скорочується кількість 3- річних бакалаврських програм, вони переходять на “чотирирічку”.
    НОВАЦІЯ №2. Навчаємося українською 
     Найбільш запеклою була дискусія щодо мови викладання у школі. Чому?
    С.Оснач: – Ухвалений освітній закон нарешті українізує нашу освіту. Надто зважаючи на те, що досі чинний закон Ківалова – Колесніченка всіляко заохочував “вільний вибір російської мови навчання”. Важливо, що в навчанні представників меншин і корінних народів українська мова нарешті заступить російську. Це створить належні умови для доброго знання ними державної мови та для їх інтеграції в українське суспільство, але не порушить їхніх конституційних прав. Держава гарантуватиме кожному громадянинові право на суто українськомовну освіту на всіх рівнях. І це право більше ніхто не зможе поставити під сумнів.
    Представники ж корінних народів (їх перелік ще потребує уточнення у майбутніх законодавчих актах, але зрозуміло, що йдеться, передусім, про кримських татар, кримчаків, караїмів, гагаузів) матимуть право навчатися у школах частково своєю, а частково – державною мовою. Для навчання мовами меншин і корінних народів створюватимуться окремі класи. Окремі дисципліни можна буде викладати англійською та іншими мовами ЄС (російська, авжеж, до них не належить).
    В.Бахрушин: – Результати ЗНО свідчать, що в Закарпатській області випускники багатьох неукраїномовних шкіл значно гірше складають тести з української мови. А це істотно обмежує їхні можливості для вступу до вищих навчальних закладів в Україні та працевлаштування. Тепер є можливість це виправити.
    НОВАЦІЯ №3. Ніяких поборів!
     У Законі “Про освіту” передбачено, що кожен навчальний заклад муситиме оприлюднювати інформацію про надходження усіх коштів, а також їхнє призначення. 
    В.Громовий: – Трапляються ситуації, коли держава виділяє кошти на заміну вікон у закладі, при цьому з батьків гроші збирають на ці ж цілі. Після впровадження того, що пропонує Закон, батьки бачитимуть, скільки та на що витрачає кошти держава, а також зможуть контролювати використання своїх благодійних внесків.
    В.Бахрушин: – Закон про освіту не передбачає створення таких фондів. Але він не може й забороняти їх. Крім того, будь-які подібні заборони легко обходити… Втім, є загальне законодавство, що регулює діяльність благодійних фондів. Якщо керівники його порушують, то мають
    НОВАЦІЯ №4. Учителям – гідну зарплату? Поживемо-побачимо
     Міністр освіти Лілія Гриневич у сесійній залі озвучила суму мінімальної вчительської зарплати  9600 грн. Учителі дійсно стільки зароблятимуть? Адже нині зарплата вчителя  це 3,8  6,8 тис.грн залежно від категорії…
    О.Скрипник: – Ні, стільки учитель зараз не отримає. А Міністерство фінансів не дуже бачить це число взагалі. Річ у тому, що Закон справді встановлює мінімальну оплату вчителя в розмірі трьох мінімальних зарплат (мінімальна зарплата на сьогодні – це 3200 грн). Радше міністр мала на увазі, що якби Закон діяв вже сьогодні, то учитель отримував би мінімум 9600 грн.
    Насправді підвищення до трьох мінімальних зарплат відбудеться поетапно, починаючи з 1 вересня 2018 року і аж до 2023-го. Якою буде мінімальна зарплата на той час, а відповідно, і зарплата вчителя – не знаємо. Але 9600 грн вони отримувати не зможуть – бюджет країни такого просто не витримає.
    Втім, це добре, що зарплату вчителя прив’язали, орієнтуючись на мінімальну зарплату, а не на прожитковий на мінімум. Це вигідніше, адже прожитковий мінімум оновлюється не так часто, як мінімальна зарплата. До слова, у кінцевій редакції Закону була поправка встановити учительську зарплату на рівні 4-х прожиткових мінімумів (для порівняння, сьогодні це 6400 грн). За неї не проголосували, тому повернулись до трьох мінімальних зарплат. Це не так уже й мало. І тому є надія, що учительська праця стане більш престижною.
    – А ще в Законі зазначено, що атестація учителів проходитиме по-новому, не в інститутах підвищення кваліфікації, а на сучасних тренінгах. Чому?
    В.Бахрушин: – Передбачається також сертифікація викладачів, яка в світі зазвичай є процедурою встановлення їх відповідності професійним стандартам. Процедури оцінювання при цьому значною мірою будуть формалізовані й позбавлені суб’єктивного впливу на результати. Поки що закон передбачає можливість паралельного застосування атестації та сертифікації. Але водночас створює стимули для того, щоб викладачі обирали саме сертифікацію. Тому згодом, ймовірно, від атестації відмовляться.
    НОВАЦІЯ №5. Директор школи? Пройди конкурс!
     Зараз у багатьох школах ми маємо “вічних” директорів, їх навіть на пенсію не так просто спровадити…
    В.Громовий: – Тепер директорів обиратимуть за конкурсом на дві каденції – на 12 років максимум саме в цьому закладі освіти. Це не забороняє директору стати керівником в іншому закладі освіти або перейти на іншу посаду.
    Ірина ЛЬВОВА, Ростислав КАМЕРІСТОВ, газета Експрес
    Поділись

    • новини партнерів

    • не пропусти

    • магазин