Глобальне потепління не може не вплинути на земний клімат, проте те, як він конкретно зміниться, передбачити важко. Міжнародна група дослідників проаналізувала понад півтори сотні наукових робіт, щоб відповісти хоча б на одне питання: зросте або знизиться ризик повеней, якщо середньорічна температура на Землі продовжить зростати? Результат виявився, як це часто буває, неоднозначним, але для жителів міст новини точно погані.
Комплексне дослідження провели фахівці з Центру Тіндалла по дослідженню зміни клімату та інших установ Університету Іст-Англії (UAE), а також Ньюкаслського університету (Великобританія) і Національного інституту космічних досліджень Бразилії (INPE). Результати роботи вони опублікували на платформі ScienceBrief, мета якої – пошук консенсусу в різних областях наукових знань і протиріч, а також вирішення спірних питань на основі огляду безлічі відрецензованих статей за обраною темою.
Вчені розглянули 171 публікацію, присвячену або яка в будь-якій мірі стосується питання повеней. А точніше, як ризик потопів зміниться в результаті глобальних змін клімату. За підсумком аналізу статті ранжирували за шкалою підтвердження гіпотези від «спростування» до «підтримки». Проміжне становище зайняли роботи, які інформують про проблеми, що розглядається, але не заглиблюються в неї. Крім очевидного факту абсолютної незацікавленості сучасних дослідників в спростуванні будь-яких гіпотез, результати показали високу підтримку заголовної тези. Причому майже половина розглянутих робіт базувалася б не на моделюванні, а на фактичних спостереженнях.
Висновком дослідження став невтішний прогноз. З ростом середньорічної температури на Землі ризик екстремальних об’ємів осадів та подальшої повені підвищується. Але тільки для невеликих і міських водозбірних басейнів (сукупностей території земної поверхні, об’єднаних одним стоком). Для інших місць на планеті результати поки суперечливі – більшість використовуваних моделей ще не мають достатнього рішення. А реальні спостереження показують, що навіть при підвищеному випаданні опадів на великі водозбірні басейни і незаселені або сільські райони сила повеней менш залежна від глобального потепління.
В останньому випадку, як пояснюють автори роботи, складність прогнозування підвищується через велику кількість додаткових факторів. Серед них, наприклад, здатність конкретних грунтів до вбирання води і рельєф місцевості. Інша картина виникає у двох випадках. У містах і густонаселених областях значна частина території покрита рукотворними спорудами, які погано пропускають воду. А невеликі водозбірні басейни не мають достатньої площі землі (щодо розмірів стоку), щоб опади встигли ввібратися в грунт або випаруватися. Результат – стікання величезних мас води прямо в ріки або інші стоки. Всьому, що трапляється їй на шляху, очевидно, загрожують руйнування.
Підвищення ж ризику випадіння рясних опадів обумовлено збільшенням «місткості» атмосфери для водяної пари. З ростом температури підвищується її концентрація в повітрі, в результаті середня кількість опадів збільшується. Ця модель підтверджується результатами спостережень протягом XX і XXI століть. Варто відзначити, що вона справедлива не для всіх регіонів – є винятки, так що їх природу необхідно вивчати додатково.
Незалежно від особистої думки тих чи інших вчених, вищеописана робота наочно показує нинішній консенсус в наукових колах. Це цікава риса, яка підігріває інтерес до поглиблених досліджень теми і додаткової перевірки фактів. Але одне можна сказати напевно: стає досить важко заперечувати високу небезпеку змін клімату для величезної кількості людей. Автори дослідження відзначають, що зусилля щодо стримування глобального потепління на рівні півтора градуса Цельсія допоможуть знизити ризики. Але деяка адаптація суспільства все одно буде потрібна.
