Найдавніші зразки стародавньої вишивки

0
712

Вишивка виникла дуже давно і передавалася від покоління до покоління. Археологічні знахідки доби палеоліту, зокрема, Мізина на Чернігівщині та його аналогів, засвідчують наявність вишивки на теренах України. У похованнях перших століть нашої ери знайдено залишки вовняного одягу, оздобленого різнокольоровою вишивкою.

Згодом такі оргаменти почнуть з'являтися на одязі праукраїнців, а згодом і на українській вишивці
Згодом такі оргаменти почнуть з’являтися на одязі праукраїнців, а згодом і на українській вишивці

Невідомо, коли вишивка з’явилася на території України. Напевно можна сказати тільки про матеріали, на яких вишивка робилася – це шкіра, тканина, повсть, шовк.

Найстаріші європейські зразки, які зберігаються в музеях Європи, відносяться до V ст., українська ж вишивка збереглася тільки за кілька останніх століть (найкраще експонатами представлено XIX ст.). Сама вишивка проводилася шовковими, лляними, вовняними нитками, з використанням дорогоцінних каменів і перлів.
15060504r
15060505r
15060506r
Відома вишивка з епохи пізнього неоліту – початку бронзового століття ще від племен Трипільської культури. Елементи орнаментів, що використовувалися трипільцями, сарматами та скіфами, зустрічаються навіть на сучасній національній вишивці.
15060507r
15060508r
15060509r
Серед найдавніших знахідок образотворчого мистецтва – речі, датовані VI століттям, знайдені в Черкаській області біля села Мартинівка. Серед речей статуетки стародавніх жителів – чоловіки одягнені в довгі широкі сорочки з візерунчастою вишивкою на рівні грудей. Такий ж одяг якісь 100 років тому носило українське селянство. Серед інших знахідок – платівки із зображенням воїнів (подібні були знайдені на Балканах, і вважається, що їх туди завезли слов’яни з Подніпров’я). Вони настільки точні, що на одязі солдата можна розглянути найдрібніші деталі, аж до вишитих вставок.
15060510r
Чоловічок з Мартинівського скарбу в найдавнішій українській вишиванці
15060511r
ртефакти з антських скарбів. Зверніть увагу на одяг анта: він орнаментований тими ж візерунками, що й на Мартинівському “космонавті”

Згідно з безліччю свідоцтв мандрівників, слов’яни Київської Русі носили вишитий одяг і після Х століття (один з яскравих прикладів – Іпатіївський літопис 1252, в якому стверджується, що князь Данило Галицький під час однієї з високих зустрічей був одягнений у обшитий мережками кожух). Мало того, вишивка вважалася однією з найбільш шанованих професій: в ХІ ст. на Русі існувала перша вишивальна школа, організована сестрою Володимира Мономаха – Ганкою, де дівчата вчилися гаптувати золотом і сріблом. Про українські вишиванки згадують іноземні мандрівники XVI-XIX ст. Збереглися вишиванки з козацьких часів 17-18 ст. У 16-18 ст. центрами вишивання були Качанівка на Чернігівщині, Григорівка на Київщині, Велика Бурімка на Черкащині та інші. Цікаво, що язичницька вишивка донині зустрічається на іконах XV і пізніших століть.

Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків,які датуються V ст., при дослідженні показали ідентичність не лише одягу, а й вишивки українського народного костюма XVIII-XIX ст.

Святковий костюм скіфів був щедро орнаментований золотими нашивками із зображеннями грифонів, левів, оленів, різноманітною аплікацією з кольорової шкіри, декоративними швами. Візерунок у вигляді смуг геометричного орнаменту розміщувався на краях коміра, подолу, рукавів, посередині спинки вбрання. Щедро оздоблювалися у скіфів і штани, їх розшивали орнаментами у вигляді завитків, кружечків, ромбів, зигзагів, спіралей. На чаші з Гайманової Могили (IV ст. н.е.) одяг скіфських царів оздоблено орнаментом у вигляді подвійних спіралей, а лампаси на штанах нагадують подвійні смуги безперервного ланцюга хвиль. На основі розкопок кургану Товста Могила було реконструйовано одяг, в якому рукава, комір прикрашені золотими нашивками із зображеннями грифона та лева, що роздирає лань.
15060512r
Про високий рівень вишивального мистецтва свідчить одяг сарматів, у якому вже проглядає соціально-економічне розшарування населення, що виявляється передусім у розкішності оздоблення золотим гаптуванням одягу багатих жінок і у скромності прикрашання звичайними намистинами – бідних. Особливо цікаві знахідки сарматського одягу виявлено в похованні кургану Сватова Лучка Луганської області, де знайдено залишки жіночого вбрання, пишно оздобленого вишивкою, бісером і дрібними намистинами. Сенсацією були розкопки Соколової Могили в с.Ковалівці Миколаївської області. Це одне з небагатьох непограбованих поховань знатної сарматки, в якому було знайдено залишки золотного шитва на шовковій тканині пурпурного кольору.

Вишивка датується І століттям до нашої ери і є найдавнішою з досі відомих. Реконструкція її композиції дає підставу говорити про наявність поряд з орнаментальним шитвом сюжетних зображень, які мали глибокий символічний зміст. Вони розміщувалися на одязі жриці, яка, очевидно, виконувала ритуальніобряди, найімовірніше обряд культу родючості. Вишивка виконана технікою золотого шитва «у прикрій». Золоті нитки викладались за формою візерунка і прикріплювались до тканини, ймовірно, жовтою ниткою, яка не збереглася. Надзвичайна виразність і ювелірна точність малюнка досягається завдяки тому, що кожний елемент узору окреслюється золотим контуром. Важливим є і той факт, що техніка «в прикріп», використана на одязі жриці із Соколової Могили (І ст. н.е.), стала відомою у Візантії і Київській Русі лише у XII ст. Вишивка з поховання знатної сарматки відкриває й невідому техніку пряденого золота. Вона полягала в тому, що шовкова нитка була обпрядена вузенькою стрічкою чистого золота, витки спіралі щільно находили один на одного, утворюючи нитку, яка здається суцільнозолотою. Вишивка з поховання Соколова Могила – цінне джерело для дослідження найдавнішого золотного шитва, адже вона демонструє високопрофесійне мистецтво майстрів з розвинутим відчуттям орнаменту, які оволоділи досконалими художньо-образними засобами вираження. Ця вишивка, що вирізняється високим рівнем художньої майстерності, наводить на думку про тривалий попередній етап розвитку.

Ashmolean Museum, University of Oxford Part of a tunic front with geometric pattern and birds (detail)  Part of a tunic front with geometric pattern and birds Egypt Mamluk Period (1250 - 1517) linen,  embroidered with coloured silk; tassels; drawn-thread op
Ashmolean Museum, University of Oxford Part of a tunic front with geometric pattern and birds (detail)
Part of a tunic front with geometric pattern and birds Egypt Mamluk Period (1250 – 1517) linen,
embroidered with coloured silk; tassels; drawn-thread op

Перед нами єгипетська вишиванка з типово праукраїнськими символами і орнаментами.
Питання залишається, як вона туди потрапила?

Між іншим:
15060514r
15060515r

Знатна княгиня (перша зліва) в давньоруській вишивці
Знатна княгиня (перша зліва) в давньоруській вишивці

На жаль, роки Другої світової війни опинилися фатальними для багатьох творів мистецтв: фашистсько-нацистські і більшовицькі загарбники вивозили музейні експонати та приватні колекції не тільки при нападі на землі своїх супротивників, але і при відступі. Що вивезти не встигли або не змогли – знищували вогнем, розстрілюючи, підриваючи разом з будівлями. Така доля не оминула і багато екземплярів українського образотворчого мистецтва, в тому числі вишивку. Однак, через два роки після війни, у Львові був заснований перший в Україні Держінститут прикладного та декоративного мистецтв, що допомогло відродити українське мистецтво вишивки.

Джерело: ar25.org

Поділись

Загрузка...