Ніколя Фламель – алхімік, якому вдалося розгадати секрет філософського каменю і безсмертя

0
676

У різні часові періоди одні серйозно займалися вивченням алхімії, а інші називали її лженаукою. Але один французький торговець книгами зумів довести, як вважають деякі містики, істинність алхімії. Він нібито перетворив ртуть у срібло і золото, а отримані багатства витратив на благодійність.

Алхімія – це середньовічна дисципліна з коріннями, які йдуть у світи філософії, фізики та релігії. Фізичний аспект алхімії зосереджений на перетворенні елементів, а саме перетворення одних матеріалів в інші, як правило, в золото. Для того щоб зробити подібне, алхімікові необхідно пізнати багато нового, а найголовніше – отримати філософський камінь. Згідно з описами в олександрійських і арабських текстах, він дає не тільки можливість створювати дорогоцінний метал, але і знаходити виняткову силу, здоров’я і безсмертя.

Алхіміки минулого по-різному описували зовнішній вигляд філософського каменю. Він міг бути твердим або у вигляді порошку, його колір також варіювався: червоний, синій, білий, жовтий, чорний, або навіть безбарвний. Алхімік, фізик і окультист Парацельс ввів «єдиний» опис філософського каменю як твердого блискучого, темно-червоного предмета, на зразок рубіна.

Серед небагатьох заяв про відкриття філософського каменю один варто розглянути докладніше. Йдеться про паризького торговця книгами Ніколя Фламеля (Nicolas Flamel). Він переїхав до Парижа в 1340 році і відкрив книжкову крамницю. Фламель цікавився окультизмом, і на його полицях стояло багато книг по алхімії.

Одного разу до нього в магазин зайшов незнайомець, який приніс старовинну книгу по алхімії. Фламель писав, що «вона була зроблена з чудової свинячої шкіри; її кришка була латунною, і всередині написані дивні символи». Автором манускрипту був зазначений «Авраам Єврей – князь, священик, Левіт, астролог і філософ».

Понад двадцять років Фламель намагався розкрити код, яким була записана книга. Зневірившись, він скопіював декілька листів і вирушив до Іспанії, де проник в єврейську громаду. Він знайшов літнього вченого, який визнав текст древньохалдейським і попросив подивитись на всю книгу. Вчений помер по дорозі до Франції, але встиг перекласти сторінки, які були у Фламеля.

1382 року Фламель і його дружина Парренелль змогли перевести решту тексту і навіть зробили трансмутацію: за допомогою філософського каменя вони перетворили півфунта ртуті спочатку в срібло, а потім у золото. Процес виявився досить простий.

Але, замість того щоб накопичувати багатство, Фламель почав жертвувати кошти на благодійність. Він фінансував будівництво кількох шкіл, семи церков, чотирнадцяти лікарень. Фламель продовжив вивчення алхімії і написав кілька книг на цю тему. Проте, Ніколя Фламель вважав, що не можна відкривати секрет філософського каменю і давати людям вільний доступ до золота. Філантроп і вчений мирно помер у віці 80 років у 1418 році і був похований у церкві Сен-Жак-де-ла-Бушері (Saint-Jacques-de-la-Boucherie).

Про людину, яка одержала філософський камінь, відомо досить багато з його ж книг. Будинок, в якому він жив, стоїть досі. Споруда 1407 року зараз вважається найстарішою будівлею Парижа. Після смерті Ніколя Фламеля вона була сильно пошкоджена вандалами, які шукали нібито заховані секрети.

Також збереглася могильна плита Фламеля, малюнок якої створений ним самим. На ній зображені Ісус Христос, Святі Петро і Павло, алхімічні символи, напис з докладним описом благодійної діяльності алхіміка.

Існує також версія, що філософський камінь наділив Ніколя Фламеля не одним тільки багатством, але і безсмертям. Кажуть, що він побував в Індії, і що його неодноразово бачили в Парижі в XVII, XVIII, XIX століттях. А про незліченне багатство цього знаменитого француза говорили чи не більше, ніж про його містичну появу в Паризькій опері разом з дружиною і сином через 300 років після смерті в 1417г. Але на цей рахунок документальних свідчень не збереглося.

Поділись